Зігріти турботою і надією

Життя дедалі частіше змушує нас аналізувати демографічні й соціальні процеси в суспільстві тому, що ступінь соціальної зрілості держави визначається ставленням до дітей, людей похилого віку і інвалідів.

Значимо, що за останні роки в Україні прийнято чимало нормативно-правових документів, які відстоюють інтереси людей з обмеженими фізичними можливостями.

Відповідно до Указу Президента України Л. Кучми «Про додаткові заходи щодо посилення соціального захисту інвалідів і проведення в Україні у 2003 році Року людей з інвалідністю» в Автономній Республіці Крим створено Раду у справах інвалідів при Голові Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Рада міністрів автономії створила загальнореспубліканський комітет із проведення Року людей з інвалідністю.

Розробляючи заходи щодо цієї важливої проблеми, ми керувалися мудрим народним прислів’ям «Краще мала допомога, ніж велике співчуття». Аналіз підсумків виконання заходів Року людей з інвалідністю вже у І кварталі цього року показав, що зроблено чимало.

Ще у січні на одному з перших засідань ради у справах інвалідів було відзначено, що вкрай важливо забезпечити фінансування і реалізацію управлінських рішень, які дали б змогу полегшити життя людей з обмеженими фізичними можливостями і сприяли їх соціальній реабілітації.

Нам вдалося домогтися і того, що у кожній сільській і селищній раді, у кожному районі й місті знайшли кошти і деякі шляхи вирішення проблем цієї категорії людей. Я на зустрічах з керівниками органів місцевого самоврядування завжди всім нагадую: у наш непростий час, вирішуючи проблеми людей з інвалідністю, необхідно постаратися зрозуміти не їхню провину, а біду, і зважити їхнє становище.

Аналіз звернень до Голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим за 2002 рік свідчить, що 30 відсотків із них надходить від інвалідів, які пишуть про відсутність вугілля, коштів на медикаменти, просять допомогти вишукати гроші на операції, лікування, придбання слухових апаратів, протезування тощо. Дуже багато було звернень з приводу пільги на комунальні платежі інвалідам загального захворювання.

Сьогодні очевидно, що інвалідність — соціальне явище, уникнути якого, на жаль, не може жодне суспільство, тому до обов’язків кожної держави, відповідно до рівня його розвитку, входить формування соціальної та економічної політики щодо підтримки громадян з обмеженими фізичними можливостями.

За останні десять років кількість інвалідів в Автономній Республіці Крим збільшилася з 80,8 тис. до 117 тис. осіб. Гірко констатувати і те, що за цей період кількість дітей-інвалідів збільшилася з 4176 до 5294.

За даними на 1 січня 2003 року, в республіці 11,6 тис. інвалідів І групи, 37,8 тис. — інвалідів ІІ (непрацездатної) групи, 5,3 тис. —інвалідів зору, 1,9 тис. — інвалідів слуху.

Об’єктивно оцінюючи ситуацію з вирішенням проблем цієї категорії кримчан, ми бачимо, що для їх соціального захисту вживається чимало заходів. Хоча аналіз, зустрічі з ними показують, що їм доводиться жити набагато складніше, ніж іншим.

От чому під час прийняття бюджету 2003 року ми постаралися зберегти 50-відсоткову пільгу інвалідам загального захворювання на комунальні платежі. Хоча пройшли непростий період обговорення цієї проблеми: пільгу введено рішенням сесії Верховної Ради Автономної Республіки Крим у 1994 році. І, на мій погляд, обгрунтовано. Досі інваліди Великої Вітчизняної війни, інваліди Афганістану, чорнобильської аварії одержували пільги з державного бюджету.

А стосовно пільг на комунальні витрати інвалідам загального захворювання, то їх виплачували з Кримського республіканського бюджету до 1 червня 2002 року. Згодом з ініціативи Міністерства економіки Автономної Республіки Крим цю пільгу постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим передали на місцеві бюджети, у яких коштів на цей вид бюджетних витрат не виявилося. Тому треба було шукати вихід.

19 лютого поточного року прийнято бюджет Автономної Республіки Крим. Скажу відверто, що непросто було розподіляти видаткову частину бюджету автономії. Адже крім планових витрат потрібні були кошти на Рік медицини, Рік культури. Рік людей з інвалідністю. А на покриття 50-відсоткової пільги інвалідам загального захворювання у бюджеті республіки треба було знайти ні мало ні багато — 9,7 млн. гривень. І депутати кримського парламенту нас підтримали.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим прийняла постанову «Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян». Пільги надано інвалідам І і непрацюючим інвалідам ІІ (непрацездатної) групи, інвалідам з порушеннями органів слуху і по зору, дітям-інвалідам, які не перебувають на повному державному забезпеченні, з урахуванням одного з членів сім’ї, який доглядає за дитиною-інвалідом, з 50-відсотковою знижкою в оплаті за електроенергію, природний газ і теплопостачання. Водночас районним державним адміністраціям, виконавчим комітетам міських рад рекомендовано передбачити в місцевих бюджетах кошти, необхідні для надання пільг в оплаті за житло і водопостачання.

Разом з головами республіканських організацій УТТГ і УТТС, В. Комендантом і В. Павленком ми проаналізували, у чиєму віданні перебувають приміщення, де працюють їх організації у містах і районах Автономної Республіки Крим. І побачили, що там, де вони орендують приміщення, особливо в центрі міст, їх намагаються посунути або переселити на околицю. Тільки втручання Голови Верховної Ради і голови Постійної комісії Верховної Ради Автономної Республіки Крим з питань соціальних і охорони здоров’я дало можливість керівникам органів місцевого самоврядування винести ці питання на сесії місцевих рад. І як результат — у містах Феодосії, Керчі, Джанкої, Євпаторії сесії прийняли рішення про безоплатне передання цих приміщень на баланс інвалідним організаціям.

Один раз на місяць в обов’язковому порядку зустрічаюся з головою республіканського об’єднання інвалідних організацій Спілки організацій інвалідів України В. Хрипуновим. У цих робочих зустрічах бере участь голова Постійної комісії Верховної Ради Автономної Республіки Крим з питань соціальних і охорони здоров’я М. Колісниченко і міністр праці та соціального захисту автономії О. Нестеренко. Після кожної такої зустрічі даються десятки доручень щодо найнагальніших питань.

Одне з них — проблема будівництва житла для інвалідів з числа військовослужбовців, учасників бойових дій, інвалідів, членів сімей загиблих. Цього року ми докладно розглянули цю проблему з Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим С. Куніциним.

У результаті відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок передачі права на завершення призупинених будівництвом об’єктів житла» визначили, що можна передати декілька недобудованих об’єктів УКБ Ради ветеранів Афганістану з правом на завершення будівництва недобудованих об’єктів.

Під опікою Верховної Ради Автономної Республіки Крим величезне будівництво-реконструкція в Євпаторії Національного центру параолімпійської і дефлімпійської підготовки інвалідів, що створюється відповідно до Указу Президента України Л. Кучми «Про розвиток і підтримку параолімпійського руху в Україні».

Я цілком підтримав мудре, зважене рішення Леоніда Даниловича про передачу Національному комітету спорту інвалідів України будинків і споруд об’єднання дитячих спеціалізованих санаторіїв «Крим» під цей центр.

Вважаю, що на березі Чорного моря і озера Мойнаки буде створено Національний центр підготовки і реабілітації інвалідів, рівних якому в Європі нема. Сьогодні Україна посідає перше місце у світі за темпами розвитку параолімпійського руху, і водночас серед баз олімпійської підготовки немає жодної, пристосованої для тренувань спортсменів-інвалідів.

Сьогодні там роботи тривають досить активно і перебувають на контролі у Президента України.

Не можу не відзначити, що саме завдяки цьому центру близько познайомився з мужньою, ініціативною людиною, я б навіть сказав, великим подвижником В. Сушкевичем — народним депутатом України, головою Національного комітету спорту інвалідів України, секретарем комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Він не раз брав участь у засіданнях Ради у справах інвалідів при Голові Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Разом з ним ми зацікавлені у тому, щоб центр параолімпійської і дефлімпійської підготовки здати в експлуатацію у грудні 2003 року, щоб спортсмени і олімпійської, і параолімпійської, і дефлімпійської збірних команд України змогли там готуватися до майбутніх Всесвітніх олімпійських і параолімпійських ігор. Звичайно, цю величезну лікувальну базу необхідно буде використовувати для лікування і соціальної реабілітації інвалідів.

Важко переоцінити і недооцінити роль і значення міста Євпаторії, яке відзначає цього року 2500-річчя. Завдяки підтримці Президента України і Кабінету Міністрів України, кримської влади ця дитяча здравниця подолала період виживання і стала активно розвиватися. Вважаю, що ми можемо ефективніше у нашій державі використовувати її для лікування та оздоровлення дітей. Саме цю проблему ми нещодавно обговорювали з народними депутатами України А. Раханським і К. Самойлик. Перспективи у цієї дитячої здравниці великі.

Багато питань щодо захисту прав людей з інвалідністю вдається вирішувати, хоча проблем чимало. Це насамперед питання трудової зайнятості інвалідів і робота підприємств, де понад 50 відсотків — інваліди. На жаль, кількість таких підприємств скорочується, не обминуло це й автономну республіку. Підприємствам, де високий відсоток людей з обмеженими фізичними можливостями, важко витримати податковий тягар.

Свідчення тому — деякі звернення до Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Так, депутат кримського парламенту, керівник Керченського навчально-виробничого підприємства сліпих «Крим-Пак» В. Лютиков. уже декілька років поспіль не може вирішити питання про повернення ПДВ. Слід сказати, що це стабільно працюючі підприємства, де 80 відсотків трудового колективу становлять інваліди. Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» підприємству зобов’язані з держбюджету повернути ПДВ. Однак, навіть у Рік людей з інвалідністю це питання вирішити складно. Про це доводиться говорити тому, що цьому та іншим кримським підприємствам, де працюють інваліди, податкові служби пропонують провести взаємозаліки, наприклад, з «Крименерго», «Кримводоканалом», «Теплокомуненерго» і навіть із Пенсійним фондом. Але ж сьогодні усім потрібні «живі» гроші, щоб платити зарплату, розрахуватися за енергоносії і працювати на перспективу тощо.

Або інший приклад. Шановане мною Міністерство оборони України провело тендер на пошиття форми. Сімферопольське навчально-виробниче підприємство УТТГ на основі тендеру і укладеного договору виготовило військову форму, зазнало значних витрат. Але в результаті ПДВ не повернули, за виготовлення продукції ніхто не розрахувався.

Я це розглядаю не лише як неповагу до людей, яким і так живеться непросто, а і як неуважність чиновників до проблеми про вчасну виплату заробітної плати на підприємстві, де більш як половина працівників —інваліди слуху і зору.

Ми взяли на контроль і питання про погашення боргу із державного бюджету з субвенції на харчування, комунальні витрати інвалідам Чорнобиля за попередні роки. Тут ми працюємо у тісному контакті з Г. Ревою, Міністром з питань надзвичайних ситуацій і у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Але поки що заборгованість велика — 6,2 млн. грн.

Ми рекомендували органам місцевого самоврядування заслухати на сесіях хід виконання Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо посилення соціального захисту інвалідів і проведення в Україні у 2003 році Року людей з інвалідністю», а також Розпорядження Президента України №320/2001 «Про заходи щодо посилення соціального захисту осіб з обмеженими фізичними можливостями». Повсюдно такі збори відбуваються і ми їх широко висвітлюємо в інформаційних засобах.

На сьогодні Міністерство праці й соціального захисту Автономної Республіки Крим проводить моніторинг конкурентоспроможних професій для навчання інвалідів з урахуванням специфіки регіонів нашої республіки. Ведеться робота зі створення республіканського центру професійної реабілітації інвалідів. Відкриватимуться відділення реабілітації в Ялті, Феодосії, Сімферополі, Саках, Судаку, Білогірську, Джанкойському і Бахчисарайському районах.

Багато вже зроблено для реалізації гарантованого права на здобуття освіти особам з обмеженими фізичними можливостями на базі професійно-технічної освіти. Хоча розуміємо, що цю базу треба краще оснастити технічно.

На базі санаторію ім. М. Бурденка найближчим часом плановано відкриття спеціалізованого факультету Кримського державного гуманітарного інституту для дітей-інвалідів з порушеннями опорно-рухового апарата.

Уже на повну силу працює створений нещодавно Центр ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів.

2003 рік рішенням сесії Верховної Ради Автономної Республіки Крим у республіці оголошений ще і Роком медицини. Звичайно, проблем у цій сфері чимало. На жаль, деякі види медичних послуг стають платними.

Але лікування осіб з обмеженими фізичними можливостями ми намагаємося здійснювати з республіканського і місцевого бюджетів у повному обсязі. У республіці затверджено декілька програм розвитку охорони здоров’я. Триває активне залучення спонсорських коштів для розвитку і зміцнення бази охорони здоров’я.

Із болем часом доводиться констатувати той факт, що зростає травматизм, багато в чому через невжиття підприємцями необхідних заходів щодо безпеки праці. Я знаю, як занепокоєний цією проблемою Кабінет Міністрів України. Вважаю, що це питання потребує глибокого розгляду у вищих органах державної влади.

Очевидно, що Рік інвалідності має стати відправним у вжитті кардинальних заходів стосовно забезпечення безпеки праці, профілактики, запобігання інвалідності серед працюючих, населення працездатного віку і особливо серед дітей. Цю проблему в автономії ми взяли під найжорсткіший контроль.

Повинен сказати і про те, що у кожній постійній комісії Верховної Ради Автономної Республіки Крим є конкретні доручення з питань Року людей з інвалідністю. У полі зору і контролю: фінансування пільг, зайнятість осіб з обмеженими фізичними можливостями, фінансова підтримка підприємств, на яких вони працюють, а також удосконалення порядку використання коштів регіонального відділення Фонду України соціального захисту інвалідів.

Питань, звичайно, багато.

Але вони вирішуються. Можна зробити життя інвалідів гідним і надійним, якщо взятися всім миром — така моя точка зору.