Парламентські слухання:нові імпульси в діяльності банківської системи

Для мене цей час був особливо відповідальним. Після депутатської діяльності я опинився ніби під рентгенівським променем прискіпливої уваги: в якому напрямку Тігіпко поведе головний банк? Деякі політичні сили й політики, не секрет, чекали проколів у моїй роботі, тому зважено підходив до кожного рішення, до кожної дії. Втішало те, що ми маємо негайно розпочати реформування і невідступно йти визначеним курсом. Тільки конкретним ділом можна гідно відповісти на недовіру, будь-які звинувачення, політичний тиск.

У лютому ми передали до Кабінету Міністрів України розроблений у стислі строки працівниками Національного банку, Асоціації комерційних банків, провідними вітчизняними фахівцями проект «Комплексної програми розвитку банківської системи на 2003—2005 роки». Покликаний реаліями часу, цей документ враховує тенденції розвитку світової фінансової системи, є логікою змін банківської сфери на найближчі роки.

Що ж спонукало розпочати реформу банківської системи? Змінилися насамперед умови, в яких ми працюємо. Вітчизняна економіка кілька років підряд розвивається динамічно. Валовий внутрішній продукт за 2000—2002 роки зріс на 19,7 відсотка. Гривня зберігає внутрішню і зовнішню стабільність. Зростає довіра населення до банків. Інфляційні процеси стали контрольованими. Зрозуміло, що економічне піднесення підтримане конкретними діями Нацбанку.

Плануючи реформування банківської системи, ми врахували те, що Україна перебуває на етапі чергової виборчої кампанії. Отже, в цей період банківська система великою мірою здатна посилити стимулюючий вплив на економіку, реально підтримати життєвий рівень населення. Головною стратегічною метою Нацбанку ми визначили інтереси України і українців. Іншого шляху нам не дано.

Для реалізації реформи ми поставили чотири головні завдання: зберегти стабільність гривні, стабільність цін, стабільність банківської системи, забезпечити прискорене економічне зростання в Україні.

В Україні створено всі передумови для цього. Лише за два місяці цього року ВВП зріс на 7,2 відсотка, промислове виробництво — на 10,8, а інфляція становить 2,6 відсотка. Але саме Нацбанк має знайти грань між стабільністю банківської системи, інфляційною спіраллю і достатністю грошей в економіці.

Розвиток і вдосконалення банківської системи має ґрунтуватися на основоположних принципах — зваженості й поступовості дій. Швидко, одномоментно неможливо створити умови для зростання довіри до національної валюти та банківської системи.

А саме довіра населення стає головною домінантою нашої роботи. Стабільність гривні і стабільність цін —взаємопов’язані поняття. Стрибає, скажімо, курс гривні, через кілька місяців підвищуються оптові і споживчі ціни. Про яку довіру до банківської системи можна говорити?

Тому Національний банк ретельно стежить, аби інфляція не перевищувала 6 відсотків на рік — цілком нормальний рівень для нереформованої економіки. За цих умов наповнюється бюджет, а населення не піддається пограбуванню.

Не менш складним є нарощування стабільності банківської системи. В умовах ринкової економіки комерційні банки мають активно вести бізнес, тобто заробляти гроші. Своїми рішеннями Національний банк сприяє цьому. Водночас вони повинні спрямовувати гроші на кредитування і фізичних осіб, і виробників. Так наражаються на ризик неповернення кредитів. Проблема ця особливо загострюється, оскільки комерційні банки значно розширюють обсяги кредитування, водночас знижуючи ставки і збільшуючи терміни кредитування. Але цим збільшуються і ризики підтримки банківської ліквідності та забезпечення доходності операцій.

Відомо, що без забезпечення прискореного економічного зростання ми ніколи не досягнемо високого життєвого рівня. Відтак Нацбанк поставив завдання максимально сприяти уряду в цьому напрямі. Це один з багатьох напрямів конкретної співпраці головного банку і Кабінету Міністрів. Ми працюємо в тісній взаємодії, погоджуючи вузлові проблеми, визначаючи вектори стратегії і тактики діяльності. Отже, банківська система має нарощувати кредитування реального сектору економіки. Незважаючи на застереження, що така політика Нацбанку вступає в суперечність з установленими параметрами грошової маси і монетарними показниками, ми дійшли висновку, що є величезний ресурс для збільшення обсягів кредитування. Необхідно лише створити належні умови для населення, аби воно залучило свої гроші в банківську систему. Передусім збільшити довіру до банків.

За два місяці нинішнього року знизилася ставка кредитування до 17,4 відсотка, водночас обсяги кредитування населення зросли на 10,9 відсотка. До кінця року дуже хотілося б знизити кредитну ставку до 13—15 відсотків, а вартість доларового кредиту — до 7—8 відсотків.

Особливої ваги Нацбанк надає кредитуванню фізичних осіб. У цивілізованих країнах банки працюють на конкретну людину, досягнувши 50 відсотків цього виду кредитування від загального обсягу наданих кредитів.

В Україні поки що маємо лише 8,1 відсотка. Ми поставили завдання кардинально виправити таке становище, полегшити життя наших співвітчизників. Наприклад, відроджуємо механізм розстрочки.

Нацбанк розробив комплекс заходів, спрямованих на поліпшення кредитування фізичних осіб. Деякі вже ухвалено Правлінням Національного банку. Зокрема, тепер банки мають право надавати людям не лише споживчі кредити, а й використовувати іпотеку, лізинг. Розширюється валютне кредитування, що практикувалося і раніше, але непрямими способами. Віримо, що кредитування у валюті не погіршить позицій гривні, оскільки курсова ситуація стабільна. Знято як обов’язкову умову документально підтверджувати цільове використання фізичною особою взятого кредиту.

Задуми наші масштабні, чимало із запланованого, як бачите, вже зроблено. Зважаючи на обмеженість газетної публікації, підкреслю лише, що ми здійснили конкретні заходи щодо надання банківській системі прозорості та контрольованості. Повели нещадну боротьбу з «брудними» грошима. Зокрема, закрили дві схеми вивозу капіталу за кордон — стосовно подвійного викупу акцій та завищення цін і експорту фіктивних послуг. До кінця року перейдемо на міжнародні стандарти аудиту, щоб поліпшити інвестиційну привабливість вітчизняної економіки.

Наше глибоке переконання: реформа банківської системи швидко захлинеться, якщо ми не надамо їй належного правового забезпечення. Досконале банківське законодавство — ключ до успіху не лише в нашій справі, а й у поліпшенні економічної ситуації.

Запроваджуємо нові інструменти надання комерційним банкам бізнесової діяльності. Це іпотечний ринок, лізинг, лібералізація валютного ринку, ринку банківських металів, пожвавлення фондового ринку. Але потрібно невідкладно унормувати цю діяльність. Інакше добре починання забуксує на місці.

Детально і скрупульозно вивчивши проблеми реформування, ми побачили, що необхідно серйозно вдосконалювати законодавчу базу, яка регулює функціонування банківської системи. У нашому портфелі вже є 16 законопроектів, значну частину яких передано до парламенту. Інші ретельно готуємо у співпраці з вітчизняними фахівцями і особливо — комітетами Верховної Ради України.

Загалом законотворча взаємодія з парламентаріями заслуговує окремої розмови. Ми тісно співпрацюємо з профільним комітетом Верховної Ради України. Напрацювавши масив законодавчих питань, які потребують негайного вирішення, Нацбанк підтримав ініціативу про проведення в квітні парламентських слухань з перспектив розвитку фінансів і банківської системи. Ми сподіваємося на ділову дискусію, нові ідеї у Верховній Раді. Це лише допоможе реформам.

Ось неповний перелік законодавчих проблем. У рамках реформи ми розширюємо і зміцнюємо механізми кредитування, зокрема й фізичних осіб. Законів же, які належно захищали б права банків, по суті, нема. Тому до парламенту подано законопроекти: «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно», «Про внесення змін до деяких законів України» (щодо застави майна боржника), «Про внесення змін до Закону України «Про заставу» та інші.

Або введення іпотеки, яка не врегульована законом. Як наслідок, вартість українських псевдоіпотечних кредитів значно вища західних. Прийняття закону «Про іпотеку» розв’яже руки банкам, збільшить число бажаючих скористатися іпотечним кредитом. Скажімо, в будівельній галузі, якій надзвичайно вигідні такі кредити. Маючи що віддавати в заставу, будівництво зможе стрімко розвиватися. Адже вкладена тут гривня дає 2,5—3 гривні приросту.

Ми сподіваємося, що парламентські слухання проаналізують інші законодавчі питання, зокрема з врегулювання лізингу. Бо він є одним із найефективніших інструментів інвестиційної діяльності. До речі, створено робочу групу, до складу якої увійшли народні депутати України, фахівці Національного банку та Кабінету Міністрів України, Світового банку, інші учасники ринку. Вони напрацьовують узгоджені пропозиції з системного вдосконалення законодавства у сфері лізингової діяльності, усунення наявних бар’єрів розвитку, насамперед, фінансового лізингу. Разом ми докладаємо багато зусиль, аби швидше і активніше парламент вийшов на позитивний результат і ухвалив необхідні законодавчі акти.

Законодавчого врегулювання потребує і проблема оподаткування і комерційних банків, і громадян. Національний банк бачить вихід у введенні мораторію на оподаткування доходів фізичних осіб за вкладами в гривнях та депозитними сертифікатами. Сподіваюсь на ділову розмову з цього приводу в сесійній залі, як і на те, що учасники слухань обговорять наші пропозиції щодо вдосконалення Закону «Про оподаткування прибутку підприємств».

Покладаючи добру надію на результативність парламентських слухань, вірю, що вони дадуть додаткові імпульси законодавчому врегулюванню проблем. Банки, фінансова система потребують цього. Зрештою, виграє спільна справа, виграє економіка, конкретна людина і держава загалом.