Перший український театр для дітей та юнацтва показав «виставу» — за участю усього колективу включно з двома директорами!
Парадокс у тім, що цей театр офіційно й законно має двох директорів: Юрія Думнича, який свого часу пішов з посади добровільно-примусово, і Валерія Мачаліна, який замінив його. З першим колектив не хоче працювати як з людиною, що вкрай занедбала театральне господарство. Другому вдалося стабілізувати ситуацію. Він розуміє, що рішення суду треба виконувати. Але ж Думнича суд «відновив», а Мачаліна не звільнив.
Колектив не знайшов правди в облуправлінні культури й пішов до облдержадміністрації. Тут же Валерій Мачалін опинився у міліцейській машині як організатор несанкціонованого пікету. Актори визволили директора, а він пояснив: пікет не організовував, та коли театр виступає разом, він не може залишатися осторонь.
Актори звернулися через ЗМІ до львів’ян по моральну підтримку. Валерій Мачалін пояснив, що суть конфлікту пов’язана передусім із майновими інтересами. Щоб вижити в тяжкі дні, театр передав частину свого комплексу в оренду ресторанам. А 1998 року волею тодішнього голови облради Степана Сенчука (він водночас був і головою облдержадміністрації) угоду про оренду переписують і кошти йдуть уже не на театр, а на рахунок облуправління комунального майна. На прес-конференції Валерій Мачалін повідомив, що нині готується приватизація першого поверху цілісного майнового комплексу театру, а цього ніяк не можна допустити. Актори далі протестують, готують відкритого листа до львів’ян, адміністрації Президента України, голови облдержадміністрації Мирона Янківа.
Львів.
