Соціальне страхування на всі життєві випадки вже котрий рік поспіль адаптується до нових капіталістичних умов.
Уже набрали чинності закони про страхування від нещасного випадку на виробництві, у зв’язку з тимчасовою втратою непрацездатності і витратами, зумовленими народженням і похованням. А законопроекти з медичного й пенсійного страхування досі перебувають на розгляді в українському парламенті. Щоправда, перший прийнято депутатами вже у другому читанні. Однак це ще не перемога. Є чимало «але».
— Закон прогресивний тим, що привернув увагу до медичних проблем, — сказав голова парламентського Комітету з питань охорони здоров’я, материнства і дитинства Микола Поліщук. — Але, з огляду на умови, що існують нині в країні, не дай, Боже, нам його прийняти.
Поліщук вважає, що у Верховній Раді законопроект з медстрахування у другому читанні пройшов на гребені популістських настроїв, без урахування економічних реалій. На його думку, медичні заклади і персонал не готові працювати у страховому просторі і надавати медпослуги, що відповідали б світовим стандартам.
Нині стаціонарна допомога забирає майже 70 відсотків бюджету. За словами голови комітету ВР, ми фінансуємо медичні заклади, а не систему охорони здоров’я. Вкладаючи бюджетні кошти в оснащення, даємо мізерні зарплати медикам, а вони вже думають, як на своєму місці заробити гроші. Проте ще й досі не розроблено засади розрахунку вартості медичних послуг. Офіційно не затверджено, за що пацієнт має платити, а за що — ні. До речі, цю прогалину у відносинах між медиками і споживачами їхніх послуг Міністр охорони здоров’я України Андрій Підаєв обіцяв виправити до літа.
Виступаючи під час «круглого столу» у МОЗ, присвяченого перспективам запровадження обов’язкового державного соціального медичного страхування, Микола Поліщук зазначив, що нині надто перевантажена мережа медичних закладів країни.
Що більше лікарів, то більше хвороб, заявив він, нагадавши, що ставку у вітчизняному медичному забезпеченні слід робити на сімейного лікаря. (Протягом десяти років було підготовлено чи то 1700, чи то 3300 фахівців. Точних даних у міністерстві назвати не можуть. За потреби 33 тисяч ескулапів.) Такий фахівець має бути зацікавлений у здоров’ї своїх пацієнтів, а не в тому, щоб їх лікувати. З концепції такого професійного підходу випливає дієва профілактика захворювань.
Страхова медицина передбачає створення спеціального фонду, який має наповнюватися завдяки страховим внескам. Ставку отого внеску і суб’єкта, який має його платити (фізична особа або роботодавець) поки що не визначено. Та вже зрозуміло, що медичні відрахування у страховий фонд потягнуть за собою додаткове оподаткування, що справить тиск на фонд заробітної плати.
На думку економістів, у разі запровадження всіх рівнів соціального страхування загальне податкове навантаження на фонд оплати праці підприємств не тільки не зменшиться (що є необхідною умовою для виведення з «тіні» заробітної плати), а й збільшиться до 50, на підприємствах з найнебезпечнішими умовами праці — до 62 відсотків.