Напередодні вирішального голосування в парламенті профільний парламентський Комітет із питань національної безпеки та оборони не підтримав подання Президента України про направлення українського батальйону радіологічного, хімічного і біологічного захисту до Кувейту — сусідньої з Іраком держави. Батальйон укомплектовано з 532 осіб й усі вони — контрактники, тобто добровольці. Підпорядковуватиметься він Генштабу України. Авіаперевезення батальйону до Кувейту коштуватиме 32 млн. грн. Зароблятимуть українські вояки від 600 до 1000 доларів. Парламентські прибічники рішення про направлення українського спецбатальйону вважають, що це сприятиме інтеграції нашої держави до НАТО та європейських структур.
Аргументи противників відрядження українського батальйону в зону Перської затоки та ратифікації відповідної угоди з Кувейтом передусім такі: це загрожуватиме життю наших співвітчизників і фактично означатиме, що Україна солідаризувалася з воєнною акцією США проти Іраку. Комітет також не підтримав пропозицію провести голосування з цього питання в таємному режимі.
Євген МАРЧУК, секретар Ради національної безпеки та оборони України:
— Справді, дії США — це колосальний удар по міжнародних інститутах безпеки, які досі відпрацьовували правила гри. Але є реальний світ, у якому ми не дуже можемо на щось впливати. За двосторонньою угодою, наш батальон має статус «некомбатанта» — тобто передбачаються види діяльності, не пов’язані з проведенням бойових дій. Батальон перебуває під повним командуванням Генерального штабу України і діє винятково на основі мандату, отриманого від політичного керівництва України — Президента та Верховної Ради. Комбат не має права давати жодних команд батальйону, його взводу чи роті, доки по секретному космічному зв’язку не вийде на начальника Генерального штабу України і не отримає його дозвіл.
Наша позиція однозначна — Україна проти воєнного сценарію розв’язання іракської кризи. І ніхто в Україні з нормальною психікою не підтримує воєнний сценарій розвитку подій. У направленні батальйону вигоди для України в прямому розумінні немає ніякої. Але є бажання нашої держави брати активну участь в операціях, пов’язаних із рятуванням життя людей.
Левко ЛУК’ЯНЕНКО, фракція БЮТ:
— Хоч би як це називалося, а війна в Іраку — нахабна позиція США, які хочуть розчавити чергову країну. Україна, направивши свій батальйон в зону воєнного конфлікту, братиме участь у війні на боці американців.
Володимир СІМОНОВ, фракція КПУ:
— Я не отримав жодних доказів на користь того, що потрібно направляти український батальйон. Участю в американській операції ми зіпсуємо відносини з усім арабським світом. А потренувати батальйон можна і в Україні — в Чорнобилі, на хімічних заводах...
Георгій МАНЧУЛЕНКО, фракція «Наша Україна»:
— У мене було дуже багато внутрішніх суперечностей. Якщо ми будемо активними гравцями на міжнародній політичній арені, то повинні щось за це мати. Що Україна отримає: інвестиції в економіку, доступ до нафти? Щодо інтересів України в Іраку, товарообігу — все залежатиме від того, чи не пастимуть задніх наше керівництво та дипломатія. Після вислуховування всіх аргументів, я схилився до позитивного рішення.
Борис АНДРЕСЮК, фракція СДПУ (о):
Як тільки Україна намагається провадити власну політику на світовій арені, з’являються противники цього. Запропоновані Президентом України документи цілком відповідають українському чинному законодавству.
