За обіцянками уряду, Україна вже 2004 року набуде членства в СОТ. Проте перші парламентські слухання «Про стан підготовки до вступу України до Світової організації торгівлі» відбулися лише позавчора.
І в суспільстві, і у Верховній Раді ставлення до СОТ неоднозначне. Основний аргумент тих, хто проти: вступ до цієї організації змусить відмовитися від традиційних українських засобів підтримки вітчизняного виробника — надання податкових пільг, списання податкових заборгованостей, введення держзакупівель за завищеними цінами тощо, які в нас є звичайною практикою.
На тлі послаблення тарифних обмежень імпорту це зробить неконкурентоспроможними не лише окремі підприємства, а й цілі галузі економіки, призведе до витіснення вітчизняних товарів з внутрішнього ринку. Наслідок — скорочення промислового виробництва, зростання безробіття та соціальної напруженості тощо. Про таку небезпеку говорили голова Комітету ВР з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Станіслав Гуренко, народний депутат Михайло Павловський, інші парламентарії.
Їхні опоненти нагадували, що залишатися поза організацією, до якої вступили більшість наших торговельних партнерів і яка охоплює понад 90 відсотків усієї світової торгівлі, неможливо. Як зазначив у доповіді Перший віце-прем’єр Микола Азаров, це може призвести до торгової ізоляції України не лише від країн Західної Європи, а й від країн Центральної, Східної Європи та Балтії. А щодо створення цивілізованих правил гри на вітчизняному ринку, то до цього треба прагнути не тільки у зв’язку зі вступом до СОТ. Як зазначив народний депутат Валентин Ландик, насправді наші виробники вже давно витримують жорстку конкуренцію з боку більш дешевого імпорту. Контрабандного. Тому «якщо нас беруть у СОТ, слава Богу, що беруть».
Про російський фактор та нещодавно створений «союз чотирьох» на слуханнях згадували кілька разів. Зокрема, лунали заклики терміново почати узгоджувати позиції зі вступу до СОТ з нашими сусідами. Позицію головного українського переговорника в СОТ — Мінкекономіки — наприкінці висловив Валерій Хорошковський. За його словами, тоді як Київ уже підписав протокол з Євросоюзом, Росія не підписала жодних двосторонніх документів, хоча активно веде переговори про доступ до ринків товарів та послуг. «Я готовий співпрацювати, я готовий допомагати... Але я заперечуватиму, якщо нам запропонують відізвати протокол і зупинити процес», — запевнив В. Хорошковський.
Майже всі з трибуни казали про брак комплексного аналізу наслідків вступу до СОТ. За загальним визнанням, після входження у всесвітній торговлельний клуб найбільше переваг отримають металургійна та хімічна промисловість. Найінертнішою галуззю в контексті вступу є сільське господарство. Саме воно зазнає найбільших втрат. За словами Станіслава Гуренка, тільки зобов’язання із запровадження квот на ввезення в Україну цукру-сирцю в обсязі 260 тисяч тонн призведуть до закриття щонайменше 17 цукрових заводів.
Микола Азаров під час слухань переконував, що позиція України на двосторонніх перемовинах про доступ до ринків товарів та послуг є виваженою. 80 відсотків митних ставок знаходяться на рівні країн, які нещодавно приєдналися до СОТ (зокрeма, країн Балтії), 13 відсотків — перевищують встановлені мита і лише 7 — нижче цього рівня.
