Про це йшлося на засіданні колегії Державного комітету зв’язку та інформатизації, де розглядали результати діяльності галузі за минулий рік. Зрозуміло, що інтерес до показників виник не лише у зв’язківців, а й у представників інших галузей економіки, адміністрації Президента та народних депутатів. Причин кілька. По-перше, в сучасних умовах від якості зв’язку залежить і розвиток економіки, бізнесу, залучення інвестицій. Принаймні, якщо до поганих доріг можна звикнути, то до неякісного зв’язку — не так уже й легко. По-друге —цікаво було просто повчитися на чужому досвіді. Адже торік темпи розвитку галузі в 4,7 разу перевищили середні темпи розвитку економіки.

Як повідомив голова Держкомзв’язку Микола Гончар, торік уведено рекордну кількість телефонних номерів — понад 601 тисячу, що на 226 тисяч більше, ніж у 2001 році. Вдалося досягти таких результатів завдяки спільним зусиллям ВАТ «Укртелеком», ЗАТ «Утел» та приватних операторів. «Це найвагоміший результат за всю історію галузі», — зазначив Микола Вікторович.

Власне, ці цифри можуть порадувати не лише тих, хто довго очікував на встановлення телефону, а й вітчизняних виробників телекомунікаційного обладнання. Адже 219 тисяч номерів введено завдяки українській апаратурі. А це в 1,8 разу більше, ніж за 2001 рік.

Значну увагу приділено телефонізації сільської місцевості. У 2002 році введено 75 тис. номерів сільських АТС, що на 39 відсотків перевищує показник 2001-го.

Звісно, такі досягнення були б неможливі без залучення в галузь значних коштів. Понад два з половиною мільярди гривень інвестували в розвиток галузі торік. Адже, окрім телефонізації, введено нові, обладнані сучасною технікою, пункти обслуговування клієнтів, що дасть можливість швидко і якісно надавати послуги. Зв’язківці впевнені, що ці кошти якщо й не повернуться сторицею, то точно принесуть прибутки. У тому числі значні фінансові надходження отримає і державний бюджет. Підприємства галузі 2002 року забезпечували в межах доведених Кабінетом Міністрів завдань вчасне та повне перерахування до державного бюджету платежів на загальну суму 1,8 млрд. грн. Державні підприємства та господарські товариства, у статутних фондах яких державна частка перевищує 50 відсотків, перевиконали завдання на 25 відсотків. При цьому надано послуг на 10,7 мільярда гривень. Нинішнього року, схоже, ця сума буде принаймні не менша. Для такого оптимістичного прогнозу є всі підстави. Адже на підприємствах галузі вводяться нові види послуг.

Приміром, заплановано під’єднати до електронної мережі всі центри поштового зв’язку. Отож стане можливо надавати послуги електронних переказів по всій Україні,  що сприятиме поліпшенню обслуговування. 

Микола Гончар повідомив: з 1 квітня листоношам буде підвищено заробітну плату на 10—15 відсотків. І це лише початок. Протягом року передбачається і повторне підвищення.  Оскільки лише торік через низьку оплату праці звільнилося близько тисячі двохсот листонош. 

Буде зроблено все і для поліпшення умов праці 47 тисяч листонош. Зокрема, забезпечення велосипедами плановано перетворити з винятку на правило.

Приділено увагу і розширенню інфраструктури інформаційних послуг, впровадженню новітніх технологій, розвитку мобільного зв’язку, збільшенню кількості інтернет-провайдерів, удосконаленню тарифів, системи стандартизації, сертифікації та метрології.

За даними Держкомзв’язку, торік кількість користувачів «всесвітнім павутинням» в Україні зросла до двох з половиною мільйонів осіб. Нині послуги доступу до мережі надають понад 420 підприємств. 

Утім, на колегії йшлося не лише про досягнення —в галузі ще багато недоліків. Переважно вони спричинені небажанням певних керівників та працівників добросовісно виконувати свої обов’язки. На горіхи дісталося керівникам деяких регіональних відділень концерну РРТ, де впродовж кількох днів телеглядачі могли дивитися лише мерехтіння екранів. Пояснення, що, мовляв, винні енергетики, які через борги від’єднали від енергопостачання передавачі, стикалися із залізним контраргументом: чому не довели протизаконність таких дій? Адже вони суперечать розпорядженню Президента України про неможливість від’єднання стратегічних об’єктів. Утім у роботі концерну РРТ є і позитивні моменти. За рік введено в експлуатацію 31 новий телевізійний передавач. Побудовано телестанції у Дніпропетровській, Одеській та Волинській областях.

Стосовно погашення телерадіоорганізаціями боргів у 120 мільйонів гривень, то це питання має вирішуватися спільно з Національною телекомпанією та відповідними органами влади.

Зазначалося, що необхідно поліпшити співпрацю і з народними депутатами. Що сприятиме вдосконаленню нормативно-правової бази. Адже нині діє понад двісті законів, законодавчих актів та інших документів, які регламентують діяльність галузі. Іноді вони суперечать один одному. Інформування народних обранців про все, що робиться в галузі зв’язку, дасть можливість уникнути правових недоречностей. І досвід такої співпраці вже є. Але вона поки що на неналежному рівні. Принаймні, як зазначив голова Держкомзв’язку, іноді на депутатські запити чиновники готують не відповіді, а відписки. Водночас багато питань можна вирішити на місцевому рівні.

А позитивні зрушення вже є. Підготовлено новий кодекс, який буде подано на розгляд Верховної Ради. Всі проекти проходитимуть експертизу у науково-дослідних інститутах. І лише згодом з відповідними поправками їх пропонуватимуть для прийняття.

Тому на засіданні колегії було висловлено впевненість, що й надалі галузь залишатиметься флагманом української економіки. Та не лише її. Адже міжнародна діяльність зв’язківців спрямована ще й на ствердження іміджу України як держави з потужним інтелектуальним потенціалом. Зокрема, активізується двостороннє та багатостороннє міжнародне співробітництво. Наша країна першою серед країн СНД під’єдналася до найбільшої в Європі дослідно-освітньої мережі Джіант. Оцінюють це і великі міжнародні корпорації. Зокрема, під час нещодавнього візиту до України президент корпорації «Майкрософт» у Європі, на Близькому Сході та в Африці Жан-Філіп Куртуа разом з головою Держкомзв’язку Миколою Гончаром обговорили можливість реалізації спільних проектів, зокрема з інформатизації шкіл та здобуття освіти, а також електронного врядування. Міжнародні організації зацікавлені у співробітництві. Це має довести і Міжнародний конгрес «Інформаційне суспільство — стратегія розвитку у ХХІ столітті», який відбудеться в Києві 1—2 квітня. Крім Державного комітету зв’язку та інформатизації України серед його організаторів — Міністерство зв’язку та інформатизації Російської Федерації, Національна академія наук України, Російська академія наук, Регіональна співдружність у галузі зв’язку. Значну допомогу в його організації надають Міжнародний союз електрозв’язку, Світовий банк, Програма розвитку ООН.