Як ми вже повідомляли, у Києві, у великому конференц-залі НАН України, відбулася науково-практична нарада-конференція про сприяння виконанню постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 31 травня 2002 року «Про комплексну програму подальшого розвитку інфраструктури і забезпечення господарської діяльності на острові Зміїний і континентальному шельфі». Її організаторами виступили НАН України, Міносвіти і науки України, Одеський національний університет, наукові установи НАН України, Українське реєстрове козацтво.
У роботі наради взяло участь чимало провідних учених, представників наукових центрів із багатьох міст України, інженерів-практиків, реєстрових козаків з усіх регіонів країни. Вдовольняючи інтерес присутніх стосовно того, чому саме козаки поряд із поважними науковцями виступили ініціаторами проведення цього форуму, директор державного науково-дослідного Інституту проблем штучного інтелекту (Донецьк), гетьман Українського реєстрового козацтва Анатолій Шевченко сказав:
— Наше козацтво — всеукраїнська громадська організація державницького спрямування, до якої входить чимало людей інтелектуальної праці, справжніх патріотів України. Ми уклали угоду з НАН України, щоб конкретно сприяти виконанню урядової програми стосовно подальшого розвитку наукової та господарської діяльності на острові Зміїний. Реєстрові козаки зобов’язуються протягом нинішнього і наступного років за свої кошти збудувати на острові лабораторне приміщення для спільного використання з установами НАН України, здійснення науково-дослідних робіт.
Острів Зміїний, який за свою багатовікову історію належав грекам, туркам, румунам, росіянам, а нині є українським, і досі привертає увагу науковців і політиків. Донедавна цей кам’янистий куточок суші розміром півтора квадратних кілометра був у віданні військовиків, а нині цивільні люди досліджують тут історико-культурні нашарування епох, флору і фауну острова та прилеглої акваторії, сейсмічний стан та примхи погоди Причорномор’я.
Інколи спалахують суперечки стосовно того, чим насправді є невеличкий клаптик суші неподалік українського і румунського берегів: островом чи скелею? З’ясовується, від того, яка буде відповідь, залежить його правовий статус. Ми стверджуємо, що це острів на ймення Зміїний.
Дискусії виникають і тому, що острів входить до Дунайського біосферного заповідника, а на шляху міграції тут відпочивають птахи; що в підводному царстві навколо нього, як запевнив один із промовців, живе мало не половина представників Червоної книги. В шельфі акваторії Чорноморського узбережжя виявлено нафту і газ, величезні запаси піску, інші мінерали (навіть деякі рідкісні). Тутешні запаси крабів, мідій дозволяють вести їх промисловий вилов. У перспективі можна встановлювати і ферми з розведення мідій, як це вже роблять, скажімо, в Японії, зробити острів своєрідною Меккою туристів. Щось на зразок того, як це було в VІІ—VІ cт. до н. е., коли древні греки добиралися сюди для поклоніння в храмі герою Троянської війни Ахіллу. Храм цей, до речі, простояв віки, аж поки в ХІХ столітті з нього не зробили маяк.
Проектів і пропозицій про те, якій бути інфраструктурі на острові, чим тут і в прилеглій акваторії займатися, є чимало, проте втілення їх потребує чималих асигнувань. Ось чому потрібно орієнтуватися, наголошували промовці, на кошти, виділені Кабміном для реалізації державної програми.
— Підготовчий період скінчився, — зауважив керівник Південного наукового центру НАН та Міносвіти і науки України академік Сергій Андронаті. — На часі розв’язання першочергових завдань програми. Головне — працювати комплексно і не дублювати одне одного. Починати треба зі створення науково-дослідної станції «Острів Зміїний», забезпечення охоронного статусу історико-культурного заповідника, розробки нормативно-правової бази. Зважаючи на унікальність острова, варто запроваджувати на ньому безвідходну технологію, новітні способи добування питної води та електричної енергії. А досліджувати і працювати тут можна вахтовим методом, за принципом роботи, наприклад, на науковій станції імені Вернадського в Антарктиці...
— Акваторія неподалік Зміїного, — підкреслив в. о. директора Морського гідрофізичного інституту (Севастополь) член-кореспондент НАН України Віталій Іванов, — цікава тим, що вона слугує своєрідною буферною зоною між прісними водами Дунаю, Бугу і Дніпра та морською солоною, де знаходимо і шкідливі викиди, і замори риби. Дехто каже, що забруднення йде з боку Одеси, а наші дослідження показують, що найбільше його надходить з гирла Дунаю. Саме тому ці процеси треба серйозно досліджувати, навіть з допомогою аерокосмічної техніки.
— Південь України — це зона підвищеної сейсмічності, центр якої — в Румунії. Можливі коливання поверхні землі біля Одеси, наприклад, прирівняно до 7 балів. Саме тому ми зацікавлені, — зауважив кандидат фізико-математичних наук, завідувач відділу Інституту геології імені С. Суботіна Віктор Омельченко, — щоб на острові Зміїний постійно працювала сейсмічна станція, що дасть змогу складати відповідну карту й прогнозувати наближення стихії.
