Ці слова Володимир Вернадський записав у щоденнику 14 червня 1918 року. Далі він зазначав: «Україна потребує створення головного наукового осередку — академії наук. Загальна людська культура збагатиться, коли українська культура увійде в міжнародне життя».
З нагоди 140-річчя від дня народження Володимира Вернадського відбулася ювілейна сесія НАН України, яку відкрив президент академії Борис Патон. Слово про видатного вченого, першовідкривача і фундатора науки, засновника Української академії наук проголосили академіки і вчені Віталій Походенко, Костянтин Ситник, Віталій Старостенко, Микола Багров, ректор Таврійського університету, заснованого Вернадським, учений секретар російського неурядового фонду ім. Вернадського Олександр Ревенко та інші.
В ювілейній сесії взяв участь Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, який у короткому інтерв’ю сказав журналістам, що світ ще лише прямує до того, про що у свій час мріяв і говорив Володимир Вернадський.
Академік Борис Патон вручив щорічні премії імені Вернадського. Лауреатами стали вчені Леонід Руденко і Олександр Литвиненко.
Йшов 1918-й рік. В Україні тоді підряд помінялося кілька урядів, але геніальний вчений розумів: якщо Україна прагне стати самостійною державою, то ця держава не може існувати без науки. 27 листопада 1918 року Володимира Вернадського, професора Московського університету, академіка Російської академії наук одностайно обирають головою-президентом створеної ним Української академії наук, яка діє і працює уже 85-й рік.
На жаль, сучасники мало знають про це видатне ім’я. Тільки два відсотки молоді під час проведеного опитування могли сказати, хто такий Володимир Вернадський. Його батько Іван Вернадський, відомий економіст, професор Московського університету, народився у Києві. Сина Володимира віддав до Петербурзької класичної гімназії, після закінчення якої молодий Вернадський вступив до Петербурзького університету і вже у двадцять років заснував науку —геохімію, поєднавши результати досліджень двох своїх видатних учителів — грунтознавця Василя Докучаєва та хіміка Дмитра Менделєєва.
Володимир Вернадський був винятково обдарованою людиною — знав 15 іноземних мов. Але в його уяві постійно жив образ України. У щоденнику вченого читаємо: «Дитинство у Харкові видавалося мені найприємнішим періодом життя, бесіди з батьком та двоюрідним дядьком Євграфом Короленком (відомим філософом і натуралістом. — Прим. авт.) є найсвітлішими спогадами».
Учений пройшов крізь бурі й потрясіння, але ніколи заради науки не поступався на догоду чужим бажанням. Вернадський вважався скандальним членом Президії АН СРСР, бо не раз протестував проти обрання членами академії філософів-марксистів.
Світ визнав Володимира Вернадського за створене ним нове вчення про біосферу та ноосферу. Нині ноосферологію називають наукою сталого розвитку людства, наукою сьогодення і майбутнього.