За радянських часів Миколаїв був відомий не стільки авіаносцями (усе-таки оборонка, закрите місто), скільки парфумерно-косметичною маркою «Червоні вітрила». Кажуть, щоб оселитися у готелі навіть у Москві, досить було шматка мила «Червоні вітрила» і флакона рідкого крему для рук. Гості міста літньої пори буквально змітали з магазинних полиць продукцію комбінату. Та й миколаївці, відправляючись у поїздку, хоч до родичів, хоч у міністерство, не забували прихопити джентльменський набір: мило, крем для рук, дитячий крем, помаду, парфуми «Ассоль».
У 90-ті роки вітчизняний ринок заполонили дешеві «парфуми» і косметика з Туреччини, Польщі, Болгарії. Повітря просякло нудотно-солодким запахом підроблених «Шанель» і «Фіджі». Заможні пані надавали перевагу дорогим «Мері Кей», «Ньювейс» та іншим дарункам мережевого маркетингу. Хіба що немовлята, намазані вітчизняним «Зайчиком», почувалися комфортно, а на закордонні креми реагували висипанням.
Комбінату «Червоні вітрила» на цьому ринку місця не знайшлося. Безнадійно застарілий менеджмент, устаткування 60-х, чехарда з переділом власності призвели до майже повної зупинки комбінату. Врятувати торгову марку і підприємство загалом міг тільки солідний інвестор. Ним у 1999 році став російський концерн «Калина».
Почали з кадрових змін, формування твердої корпоративної політики і «латання дірок у паркані». До того часу потік «несунів» з комбінату став уже стихійним лихом. Божих заповідей — не вбий, не вкради, не лжесвідчи — зубожілий народ не дотримувався. Тому питання дисципліни молоді керівники поставили дуже гостро. За порушення — відрахування і позбавлення премії. Пияцтво, злодійство, неправда — звільнення. Новим у менеджменті стало десять заповідей, що мають виконувати беззастережно. Це ноу-хау можна побачити в рамочці під склом у кожному кабінеті. От, приміром,
Заповідь перша:наш покупець — це твоя мати,дитина,кохана людина
Якість — насамперед. Усі види продукції сертифіковано. Використовуються тільки чисті натуральні рослинні і тваринні інгредієнти, перевірені і схвалені міністерствами охорони здоров’я України й Росії. У цехах — ідеальна чистота. Паління заборонено — шкодить продукту. Поступово застаріле обладнання замінюють високотехнологічним швейцарським фірми «Fryma». Креми випускають в алюмінієвих тубах, що забезпечує повну стерильність і захищає від шкідливого впливу мікроорганізмів. Гігієнічно, надійно. Щоправда, ринок диктує свої умови, і незабаром упаковка стане пластиковою, поліпшать дизайн, але на якості це не відіб’ється.
Заповідь друга:роботу оцінюють за корисним результатом,а не за витраченим часом чи пролитим потом
І результат є. За три роки випустили близько 200 найменувань продукції. Якщо перерахувати на дні, то виходить, що кожний четвертий день — новинка. Традиційними залишилися крем для рук, дитячі креми, мило господарське і туалетне «Червоні вітрила», але з сучасними косметичними добавками. В іншому ж асортимент цілком змінено.
— Зараз на косметичному ринку затребувані не поодинокі вироби, а серії одного напряму, комплекс послуг з догляду за обличчям, тілом, руками, — розповідає заступник голови правління з торгової політики ВАТ «Червоні вітрила» Станіслав Федченко. Найбільшу популярність має чоловіча серія «Фрегат», молодіжна — «Ассоль», серії «Слов’янка», «Рожеві пелюстки», «Алое віра» і, звичайно, традиційна — «Червоні вітрила». До неї входять парфумерно-косметичні засоби тринадцяти найменувань, а надалі ця серія поповнюватиметься до 31 найменування.
Пояснив Станіслав Васильович і суть наступної заповіді про те, що «В компанії немає слова «неможливо». Можливо усе, треба тільки визначити необхідний ресурс: фінансовий, трудовий, часовий тощо.
— За три роки підприємству вдалося не тільки відновити, а й розширити географію ринків збуту. Продукцію поставляють в усі постсоціалістичні країни, крім Білорусі й Албанії. Складно було вийти на ринок Прибалтики: вище рівень розвитку і вимоги. Проте, і там купують господарське мило виробництва ТОВ «Червоні вітрила». Щоправда, прибалти самі упаковують його в целофан. В Україні мило затребувано і без упаковки, а в целофані все-таки дорожче на три копійки.
В асортименті господарського мила шість найменувань. Планують випуск білого мила «Еталон», що поки виготовляє тільки Туреччина. Отримана і затверджена Міністерством охорони здоров’я відповідна рецептура, підготовлено устаткування.
Вже визнані покупцями серії «Слов’янка» і «Фрегат» розширюватимуться. Незабаром з’явиться нова — «Natural Care».
З виробництвом продукції класу «Люкс» вирішили почекати. Усе-таки до вітчизняного виробника дорогої косметики ставлення скептичне. Спочатку треба, щоб ринок упізнавав тебе в обличчя. Кращий спосіб — продукт, розрахований на масового споживача.
А от від зубних паст довелося відмовитися. Невигідно конкурувати з дешевими болгарськими по 80 копійок. Вартість туби і футляра — майже 60 копійок, так ще ковпачок. Незрозуміло, як складається в болгар ціна, і що в тюбику. Працювати собі на шкоду — безглуздо. «Ноу-хау» виявилося продуктивним: грамотний менеджмент ґрунтується на прагматизмі, аналізі і реальному прогнозуванні. Тоді можливо все — навіть «лежаче» підприємство зробити рентабельним. На комбінаті «Червоні вітрила» працює 320 осіб, середній заробіток — 770 гривень на місяць, боргів у зарплаті немає, податки сплачують справно. Торік виділили 550 тисяч гривень спонсорської допомоги незаможним. При цьому переконані: у виробництві немає місця подвигу. Подвиг — це завжди результат некомпетентності чи безвідповідальності. Така от заповідь.
