На суд громадськості

Ідея політичної реформи почала активно обговорюватися в суспільстві, зазначив Президент.

Проявився весь спектр ставлення до неї — від повного сприйняття до абсолютного заперечення.

Можна довго міркувати, чому так сталося. Та висновок буде короткий. Більшість опозиціонерів, хоч і є прихильниками реформи, але розуміють її — значною мірою — примітивно. Як суто арифметичний перерозподіл повноважень. Щось на кшталт: забрати та поділити.

— Час для спільної роботи було втрачено. Водночас ризикувати майбутнім політичної реформи, майбутнім країни я — як Президент — не хочу і не буду, — наголосив Леонід Кучма. — Саме тому я вирішив вивести обговорення реформи з кола протистояння полярних політичних сил. Якщо політики не зможуть домовитися — арбітром має стати весь народ.

Виношу її на суд державних структур, але найголовніше — на суд громадськості. На ваш суд, шановні співгромадяни. Отже, чому слід переходити з президентсько-парламентської до парламентсько-президентської моделі?

Коротко: президентсько-парламентська система відіграла дуже важливу історичну роль — особливо в перші роки державності, забезпечуючи стабільність і суспільства, і держави. Але сьогодні абсолютно зрозуміло, що в чинній Конституції, по суті, був закладений механізм протистояння законодавчої та виконавчої влади.

Маємо прийти до політичної системи, що відповідає найбільш поширеній у демократичних країнах Європи парламентсько-президентській моделі. Виборці обирають до парламенту депутатів від тієї чи іншої партії. Партії, які отримали найбільшу підтримку, створюють фракції в парламенті. Ці фракції формують більшість. Більшість — формує уряд. Більшість і уряд є стрижнем, серцевиною влади — за рахунок надання їм додаткових повноважень.

Про які повноваження йдеться? Передбачається змінити порядок призначення Прем’єр-міністра та формування складу уряду.

Так, Прем’єр-міністра має призначати парламент, Президент вносить кандидатуру на цю посаду, погоджену парламентською більшістю. Парламент також затверджує склад уряду, а уряд — керівників інших центральних органів виконавчої влади. Таким чином кожному буде зрозуміло, хто і за що в державі відповідає.

За що відповідає Президент? Він залишається гарантом конституційних прав і свобод громадян, незалежності та територіальної цілісності держави. Верховним Головнокомандувачем та представником держави на міжнародній арені.

Для виконання цих функцій за ним і закріплюється призначення лише міністрів оборони, внутрішніх справ, закордонних справ, з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, чотирьох інших керівників центральних відомств, глав державних адміністрацій — за поданням Прем’єр-міністра. Це має заспокоїти тих, хто побоюється надмірного ослаблення інституту президентства.

Президент має отримати право достроково розпускати парламент. Особливо підкреслю для тих, хто постійно закидає мені прагнення узурпувати владу: це право потрібне не конкретному Леоніду Кучмі як людині, а всім, хто і після мене виконуватиме функції Президента.

Це своє право Президент може застосувати у трьох чітко визначених випадках. Перший: якщо депутати неспроможні протягом визначеного Конституцією часу сформувати більшість. Другий: якщо більшість неспроможна сформувати уряд. Третій: якщо парламент не може прийняти державний бюджет на наступний рік. І це — вичерпний перелік. Важливим елементом реформи стане нова структура парламенту. А саме — розподіл парламенту на дві палати. Одна формується від партій і блоків, що перемогли на виборах за пропорційною системою. Друга — на основі рівного представництва всіх регіонів — областей та міст центрального підпорядкування. Завданням палати регіонів буде забезпечення надійного представництва територій України.

Загальна чисельність Верховної Ради зменшується. Нагадаю, що і запровадження двопалатного парламенту, і зменшення депутатського корпусу — відповідають волевиявленню громадян під час всеукраїнського референдуму 2000 року.

Назву ще кілька запропонованих змін.

Слід розділити в часі вибори до Верховної Ради, органів місцевого самоврядування та вибори Президента. Але щоб не перетворювати Україну на державу з безперервною виборчою кампанією, всі ці вибори мають відбуватися упродовж одного року — на один термін — п’ять років. І ще одне. Результати всеукраїнського референдуму повинні мати пряму дію і не потребувати затвердження будь-яким органом влади. Адже воля народу —найвищий закон. Це світова практика.

Я передаю до Верховної Ради проект закону «Про внесення змін до Конституції України». Я також підписав Указ про винесення його на всенародне обговорення, сказав Президент України Леонід Кучма.