«До тарифів і цін ми підходимо дуже виважено. І відповідально»

— Міністерство транспорту, «Укрзалізниця», — сказав він, — завжди виважено, навіть обережно підходять до такої складної проблеми, як тарифна політика. Здійснюючи внутрішні перевезення, ми скрупульозно вивчаємо всі складники, які впливають на формування тарифів, вивчаємо їх вплив на загальну економічну ситуацію у країні. За останні два роки тарифи на залізничні перевезення в Україні не змінювалися ані на копійку. В Україні вони найнижчі не тільки серед країн СНД, а й навіть Європи.

Приміром, у країнах СНД, зокрема в Росії, протягом останніх років ціни на внутрішні перевезення зросли аж утричі. А ми говоримо про якісь 10 відсотків, на які збільшилися тарифи на перевезення в Україні. Ми просто не могли не зреагувати на загальну тенденцію формування цін у суcідніх країнах.

Ці невеличкі зміни провадили відповідно до закону про ціноутворення, було прийнято постанову Кабінету Міністрів.

Узгоджували ціни в міністерствах економіки, юстиції, інших відомствах. Крім того, ретельно вивчали, як підвищення тарифів вплине на індекс цін, зокрема на споживчому ринку.

— У тім-то й річ, що практично ніяк. Цим, наголошую, невеличким нововведенням найбільше невдоволений могутній гірничо-металургійний комплекс. Там вважають, що ми наступили на його інтереси. Сам він лише останнім часом підвищив ціни на власну продукцію на 20 відсотків. Ми одні з основних споживачів металургійної продукції. А електроенергія, паливно-мастильні матеріали? Плата за них за півроку збільшилася на 14 відсотків. То як можна за такої незбалансованості цін рухатися далі?

Хочу сказати, що в загальному транспортно-дорожньому господарстві країни залізниця працює стабільно, весь час динамічно розвиваючись. Політика, якою вона керується, будується на максимально економічній ефективності. Її відпрацьовану програму «Грошима — гроші» міністерство активно запроваджує в інших транспортних підрозділах.

Можна повчитися в залізничників і в питанні підтримання власного товаровиробника. Залізниця використовує продукцію металургійної промисловості, машинобудування, енергетики і, розбудовуючи власне господарства, активно стимулює ці та інші галузі. Тільки протягом двох останніх років на розроблення і придбання продукції вітчизняного товаровиробника «Укрзалізниця» спрямувала 1,2 мільярда гривень. У співдружності з машинобудівниками, наприклад, залізничники відродили вітчизняне вагонобудування, зокрема і пасажирське. Нині з конвеєра Крюковського вагонобудівного заводу виходять пасажирські вагони, які відповідають усім світовим стандартам.

На Луганському тепловозобудівному заводі будують, окрім тепловозів, дизель-поїзди, електрички. Дніпропетровський електровозобудівний завод на замовлення «Укрзалізниці» розробляє нові моделі електровоза, їх називають електровозами майбутнього. Чи треба казати, що до створення цих машин залучаються цілі галузі народного господарства. Можна навести чимало інших прикладів і того, як наші залізничники своїми замовленнями, як мовиться, влили свіжу кров у машинобудівний та інші комплекси України.

Згідно із законом про залізничний транспорт оновлення рухомого складу має відбуватися державним коштом. Але за весь цей час залізниця одержала тільки 19 мільйонів гривень. Порівняйте цю цифру з півтора мільярдами гривень, про які йшлося.

Та й це ще не все. Здійснюючи програму розвитку швидкісного руху поїздів між столицею та Харковом, Дніпропетровськом, Львовом, яку, до речі, підтримав Президент України, залізничники надали 400 мільйонів гривень на оновлення пасажирського транспорту, вокзалів, станцій, сервісної мережі.

Нинішнього року після відкриття руху швидкісних поїздів до Харкова ми, саме враховуючи надходження коштів від десятивідсоткового підвищення тарифів, плануємо вкласти додатково 640 мільйонів гривень для налагодження швидкісного руху поїздів на лінії Київ—Дніпропетровськ.

Знаючи складнощі нашого бюджету, крім власне зароблених грошей, залізничники вдаються і до кредитів. Вони позичили в банках чималі кошти для підтримання Крюковського вагонобудівного заводу, Луганського тепловозобудівного та інших підприємств. Залучаються до цієї справи і європейські інвестиційні структури. За програмою ЄБРР, наприклад, проводитиметься реконструкція Бескидського тунелю, який уже вкрай зносився.

Але кредити така штука, що їх треба повертати. Отож залізниця просто зобов’язана була узгодити свої тарифи з підвищенням цін у металургії, енергетиці, паливному господарстві.

— Пасажирські перевезення завжди збиткові. Ми втрачаємо щороку від них понад мільярд гривень. А державний бюджет покриває лише до п’яти відсотків цих втрат. І все-таки я твердо заявляю: ми допомагали й допомагатимемо і дітям, й іншим категоріям населення. І ніколи не допустимо соціальної напруженості, пов’язаної з підвищенням тарифів. Ми розуміємо ситуацію у країні й завжди виважено, об’єктивно підходимо до своїх дій.

— Експеримент удався настільки, що ми й не чекали такого. Він зробив відчутний поштовх у відродженні внутрішніх авіаційних перевезень. Однак було в нас немало й опонентів. Деякі «праведники» навіть надіслали звернення до прокуратури, мовляв, ми шкодимо економіці. Насправді авіакомпанії, які пішли на цей експеримент, були з прибутком.

Та не це головне в нашому нововведенні. Ми пожвавили авіаційні перевезення, роботу аеропортів, залучили нові пасажиропотоки. Тисячі людей, які вже забули, коли й літали, потяглися до аеропортів України. Ми фактично відродили цілу транспортну галузь. Хіба не варто було ризикувати заради такого результату?

Експеримент примусив авіаторів скрупульозно переглянути маршрутні мережі перевезень. Колись розробляння маршрутів між містами, визначення частоти рейсів, залучення тих чи інших типів літаків до певного рейсу було поставлено на наукову основу. Нині за перевезення мізерної кількості пасажирів усе робилося спонтанно.

Наше завдання — уже цього року вийти на рівень літніх пасажирських перевезень з науково обгрунтованими розрахунками у новій маршрутній мережі.

Було випущено з поля зору і таку важливу роботу, як систему продажу авіаквитків. Нині їх продають кому тільки не ліньки. Тож часто трапляються серйозні неузгодженості з виплатою комісійних, з організацією цієї справи загалом, з відповідальністю. Ми, звичайно, не збираємося ламати всю систему, як кажуть, підім’яти усіх під себе. Але розробимо чіткі правила гри для всіх агентських компаній.

— Безперечно!