Днями в Ужгороді на 5—10 копійок подорожчали хлібобулочні вироби. Місцеві фахівці, що представляють інспекцію з контролю за цінами, розводять руками — цей непопулярний крок з боку виробників продукту номер один спричинений зростанням закупівельних цін на борошно, передає наш власний кореспондент Іван Гудзоватий. І хоча Закарпатський регіон навіть за найкращих часів не забезпечував себе зерном, а нині й поготів, його доводиться докупати в областях, де нива родить щедріше, — привід для занепокоєння очевидний. 

Вітчизняні хлібопекарські підприємства вже вийшли до уряду з проханням вжити заходів для стабілізації цін на зерно, зростання яких нині й провокує підвищення вартості хліба. Щоб не допустити подорожчання короваю, вони пропонують розглянути питання про інтервенцію на ринок колоскових. Якщо найближчим часом не вдасться досягти стабілізації, прогнозують в «Укрхлібпромі», регіони, котрі утримують мінімальні ціни на хліб, будуть змушені їх підвищити. В об’єднанні як аргумент наводять зростання практично в усіх областях ціни на борошно найвищого гатунку — за її тонну вже правлять 1,2 тисячі гривень. Водночас хлібопекарські підприємства вважають неприйнятними адміністративні заходи щодо регулювання цін на коровай, які торік спричинили зниження рентабельності виробництва хлібобулочних виробів.

За такої ситуації здригнулася навіть столиця, де зазвичай уміють не допустити подорожчання продукту номер один. Київський міський голова Олександр Омельченко заявляє, що вже у травні-червні Києву доведеться закуповувати за кордоном пшеницю для випікання хліба. Він нагадав, що раніше уряд звітував про те, що 2002 року зібрано врожай зернових у 37 млн. тонн. «Та ми вже бачимо: в травні-червні доведеться купувати зерно за кордоном. Своє вивезли за безцінь, а тепер купуватимемо дорожче. Хіба так чинить добрий господар?»

Заговорив про можливість майбутнього подорожчання і віце-прем’єр Іван Кириленко. Він переконаний, що суть проблеми, котра виникла у хлібозаводів, — у завищеній ціні на борошно, котра не відповідає цінам на зерно, і у зв’язку з цим борошномельні компанії мають можливість отримувати необгрунтовані прибутки. Якщо питання стоятиме гостріше, попередив віце-прем’єр, то порядок у цій галузі наводитимуть Антимонопольний комітет і податкові органи.