У Сімферополі випущено перший в Україні компакт-диск композитора Василя Безкоровайного «Затремтіли струни». Тут є й науково-творче товариство його імені.
Товариству минає три роки. Його засновники, музикант і родич композитора Богдан Безкоровайний та солістка Кримської державної філармонії Наталія Безкоровайна, так формулюють свою мету: «Щоб люди краще знали тих, хто беріг добре ім`я українців між іншими націями, важливо пропагувати нашу «невідому» музику».
Вони наполегливо повертають нам вартісні твори земляка, чиє ім’я вперше згадали в Україні два роки тому під час вшанування 120-ліття композитора. Першою резонансною акцією товариства стали пам`ятні концерти до ювілею Василя Безкоровайного, що пройшли в Криму, Києві, Львові, Ужгороді, Луганську, Донецьку.
Тоді Україна не знала, якого митця від неї приховували: автора понад 350 творів — пісень для мішаних та чоловічих хорів, солоспівів, композицій для фортепіано, скрипки, віолончелі, церковних пісень, обробок народного мелосу, опер, творів для симфонічного оркестру.
— Василь Безкоровайний був талановитим композитором, диригентом, піаністом, педагогом, засновником хорів, оркестрів, музичних шкіл, грав на скрипці, віолончелі, фортепіано, вільно володів шістьма мовами, завжди пам’ятав, що він українець, про це яскраво свідчать його твори, — каже Богдан Миколайович.
Народився Маестро в Тернополі 1880 року. У Львові, в консерваторії, написав свій перший твір «Гей, хто на світі!» для баритона і чоловічого хору на вірші Франка. Поглиблював музичну освіту у Відні, Парижі, Лондоні. Потім викладав у Станіславові, Тернополі, Золочеві. Одружився зі співачкою Стефанією Стебницькою. Став відомим у Галичині організатором національно-культурного життя. Під час другої світової війни з сім’єю виїхав до Австрії, потім до США, де активно продовжував працювати. Світова преса свідчить, який великий успіх мали концерти з творів Василя Безкоровайного в США, Канаді, Австралії. На 82-му році життя він виконував свої твори в концерті памяті Шевченка в «Клейнгауз Мюзік-Хол». Разом з ним часто виступала і дочка Ніля Стецьків-Безкоровайна.
Коли Богдан уперше знайшов у бібліотеці пожовклі партитури Василя Безкоровайного, подумав: однофамілець. У Тернопільському музучилищі педагог Роман Теленко поцікавився, чи не родич він того композитора, що був колись педагогом його батька?
Лиш пізніше дізнався — родич! Може, від нього у хлопця музичні здібності, віртуозне володіння кількома інструментами? Тоді контакти з емігрантами не схвалювалися, тож по-справжньому оцінити Василя Безкоровайного Богдан зміг уже студентом Львівської консерваторії. А вже в Сімферополі почав повертати творчість далекого родича Україні. Ще й дружину зустрів рідну по духу, багатогранно обдаровану. Хто не знає в Криму сопрано Наталії Безкоровайної? Разом задумали випустити компакт-диск творів Василя Безкоровайного. Та це дорогий проект. А які статки у артистів, що сповідують високе мистецтво? Допоміг зять композитора, доктор медицини Євген Стецьків з США, надав фінансову підтримку в пам`ять про дружину Неонілу — дочку Маестро. Так побачив світ компакт-диск «Затремтіли струни». Працювали над ним Наталя Безкоровайна, соліст Національного радіо Василь Бокач, сопілкар Олесь Журавчак, соліст Оркестру народних інструментів Національного радіо скрипаль Володимир Гонтар, солістка камерного ансамблю «Київ» віолончелістка Ганна Нужа, піаністка Людмила Скірко, а також оркестр народних інструментів Національного радіо (головний диригент Святослав Литвиненко). Всі записи зроблено в студії Національної радіокомпанії, за сприяння її президента Віктора Набруска. Робота тривала шість років.
Компакт-диск, що поєднав солоспіви й інструментальні твори (всього їх 15, п’ять звучать уперше), розповсюдять у музичних закладах Криму і всієї України. А ще до того, за сприяння товариства Василя Безкоровайного та Національної радіокомпанії зроблено записи для «Золотого фонду» української культури.
Товариство має намір дати нове життя ще понад 250 рукописам Василя Безкоровайного, який видав за свій кошт лише близько ста своїх творів. Пошук спадщини майстра триває. А для видання потрібні чималі кошти, які зароблятимуть переважно концертами.
— Узявши вперше ноти Безкоровайного, я зрозуміла, що не виконувати ці твори неможливо, — каже Наталя Безкоровайна. — Вони прикрасять будь-яку програму. Треба лиш, щоб люди знали і слухали цю чудову музику.
Іноді питають: чому ваше товариство в Криму, якщо композитор із Тернополя? Але ж Василь Безкоровайний не був «регіональним» чи вузьконаціональним автором! Він всотав творчість кращих композиторів і вокалістів світу, знався з геніями свого часу, зокрема Соломією й Мар`яном Крушельницькими, Мишугою, Шаляпіним. Тому його музика зрозуміла всім.
Крим.
