Недостатньо визначені повноваження Кабінету Міністрів і відсутність закону про Фонд держмайна України негативно позначаються на приватизації. Про це заявила на вчорашній прес-конференції напередодні парламентських слухань «Наслідки і перспективи приватизації в Україні» голова Спеціальної контрольної комісії ВР з питань приватизації Валентина Семенюк.
Вона сподівається, що невдовзі Верховна Рада ухвалить закони про Кабінет Міністрів, Фонд державного майна, управління об’єктами державної власності, і в такий спосіб буде ліквідовано управлінську кризу. На її думку, найголовніше — відкритість і прозорість, бо даних про приватизацію поки що немає. Найчастіше, за словами Валентини Семенюк, оформлення таких документів відбувається в офшорних зонах, лише сім відсотків торгів було оформлено на біржах, нерідко за низькими цінами.
А голова Фонду держмайна Олександр Бондар зазначив, що не збирається виступати «тільки адвокатом того, що відбулося у приватизації», бо є всі підстави говорити про недоліки. Він і не приховував невдоволення тим, що журналісти і навіть народні депутати об’єднують приватизацію і відчуження майна в одне поняття, і закликав не «заполітизовувати» обговорення цього питання, щоб було більше «толку». За його словами, Фонд держмайна завжди мав «досить активну позицію», щоб відчуження майна відбувалося «за загальними процедурами» і «в режимі приватизації». Він пообіцяв і надалі співпрацювати з Комітетом з питань економічної політики і Спеціальною контрольною комісією.
Олександр Бондар поінформував, що незабаром на розгляд народних обранців буде винесено закон про реприватизацію і програму приватизації, проект якої вже затвердив уряд. За його словами, це документ — на шість років, який «виводить на приватизацію» вісім галузей-монополістів. У програмі також запроваджуються механізми, які унеможливлять відчуження майна позаприватизаційними методами. (До речі, лише за лютий рішеннями суду було припинено продаж шести об’єктів на загальну стартову ціну 173 мільйони гривень.)
