У сьогоднішньому числі «Голосу України» ми продовжуємо досліджувати думки наших співвітчизників з приводу політичної реформи. Як відомо, Верховна Рада поступово починає вирішувати надзвичайно складне завдання: перетворення України на парламентсько-президентську республіку. Однак не всі політики, зокрема ті, хто лідирує в соціологічних опитуваннях, готові збалансувати повноваження гілок влади, посилити вплив парламенту на формування уряду, а також розділити з Кабінетом Міністрів солідарну відповідальність за соціально-економічне становище в державі.
Нині модно повторювати, що парламент — це віддзеркалення суспільних настроїв. Саме тому газета і проводить моніторинг громадської думки наших читачів, щоб політики могли порівняти свої настрої з переконаннями виборців.
Ми попросили наших читачів відповісти на запитання:
— Чи підтримуєте зміну моделі управління державою з президентської на парламентсько-президентську республіку
— так
— ні
— не визначився
— інший варіант?
Цього разу опитування передплатників «Голосу України» наші власні кореспонденти провели в Кіровоградській, Сумській, Харківській та Чернігівській областях. Як і в попередніх опитуваннях, у регіонах відчуваються відмінності у настроях наших співвітчизників. Однак попри різне соціально-економічне становище в областях спільний знаменник щодо проведення політичної реформи є.
Так, за перетворення України на парламентсько-президентську республіку висловилися майже 42 відсотки опитуваних жителів вищезгаданих областей. Найбільше прихильників нової моделі державного управління мешкає в Сумській області. Тут майже дві третини читачів нашої газети підтримують ідею політичної реформи вже найближчим часом. Загалом більш як 40 відсотків харків’ян також прагнуть нової моделі управління державою. Найменше прихильників у парламентсько-президентської республіки мешкає в Чернігівській області. (Звернемо увагу й на те, що в цій області і найбільше тих, хто ще не визначився щодо майбутнього устрою нашої держави. Але про це скажемо далі.)
Однак майже кожен четвертий із опитаних у цих регіонах (25 відсотків) вважає, що не потрібно нічого змінювати в моделі державного управління. Понад те, дехто згоден навіть посилити функції Президента України. Гадаю, з цього приводу варто процитувати думку, яку висловив нашому власному кореспонденту в Чернігівській області Сергію Павленку токар місцевого підприємства «Чексіл» Микола Чумак:
— Я вважаю, що нам потрібний сильний Президент. Хоч там щось і кажуть про Лукашенка, але в Білорусії він за все відповідає. Дав команду — і ніхто її не обговорює, не обпльовує в парламенті. Якщо в білорусів буде щось погано, то вони знайдуть крайнього. А в нас? Іван киває на Петра, Петро — на Миколу... То я за те, щоб у нас була чітка відповідальність структур.
Проте значна кількість наших співвітчизників ще не визначилася у своєму ставленні до запропонованої політичної реформи. В чотирьох областях таких громадян 22,5 відсотка від опитаних читачів нашої газети. І знову-таки процитую чернігівчан. Пенсіонерка Ольга Муравйова вважає:
— Я не знаю, що буде краще. Пенсія мала. Ледь вистачає на життя. Хіба від того щось зміниться?
Справді, можливо, рівень життя наших співгромадян і визначає рівень суспільної свідомості. Вище я вже наголошував, що саме на Чернігівщині проживає найбільше тих, хто не визначився щодо майбутньої долі Української держави — майже 40 відсотків опитаних. Такі думки висловив і кожен четвертий харків’янин. Як повідомляє наш власний кореспондент Микола Косий, чимало респондентів відповідали досить коротко: «А нам байдуже».
Водночас понад 11 відсотків опитуваних запропонували свій варіант розбудови української демократії. Так, кожен четвертий опитаний сумчанин, як передав наш власний кореспондент Владислав Жмурков, вважає, що найдоцільнішою моделлю управління держави для України була б парламентська республіка.
Певна частина людей прагне встановити в Україні диктатуру, сподіваючись залізною рукою навести лад у державі. Гадаю, варто процитувати думку, яку висловив під час опитування наш кіровоградський кореспондент Олег Бондар:
— Україні потрібна диктатура. Бо управляти державою колегіально, коли кожен вважає себе гетьманом, неможливо.
Зовсім оригінальна пропозиція ще в одного нашого передплатника з Кіровограда:
— Було б непогано запросити покерувати державою Клінтона разом з його адміністрацією. Все одно він на пенсії і йому робити нічого...
З другого боку, наші читачі бояться, що реформа відбуватиметься за знаменитим сценарієм: хотіли, як краще, а вийшло, як завше. Зокрема, один із читачів вважає: «Зміни, звісно, потрібні. Але в Україні чомусь усе, навіть найкраще, обертається зворотною стороною. Тож крах найблагородніших починань можна спрогнозувати одразу...».
Проте більшість наших читачів солідарна з полковником у відставці Василем Литвиненком, який переконаний:
— Нам передусім потрібна політична реформа. Парламентсько-президентська республіка стабілізує ситуацію в Україні. Якщо збережеться нинішня форма правління, то, як і нині, триватимуть безкінечні звинувачення. Президент лаятиме парламент, а той — Президента.
Що ж, як мовиться: народ скаже, як зав’яже. І нам більше нічого додати до цієї думки.
