На Дніпропетровщині створюється нова галузь промисловості — газонафтовидобувна
Воістину можна сказати, що тільки газу і нафти області й бракує. У її надрах залізні, марганцеві й титанові руди, уран і вугілля, в тому числі й буре, каолінові глини — тобто всього вистачає, знайшли навіть золото. А ось остання сесія обласної ради затвердила і «Програму розвитку нафтогазового комплексу регіону». Отак на Дніпропетровщині створюється нова галузь промисловості — з видобутку і переробки газу та нафти.
Де ж те й те взялося? Тут давно відкрили аж 12 невеликих газонафтоконденсатних родовищ. Але склалося так, що про них досі мало хто знає. Малопотужні, нарізно вони не справляли враження в колишньому Радянському Союзі, який володів невичерпними підземними сховищами Сибіру і за їх рахунок волів приростати. А ці, знайдені на південному борту Дніпрово-Донецької западини, розцінили як такі, що не можуть вважатися промислово перспективними і цікавими.
Хоча часткова експлуатація розпочалася і зі змінним успіхом триває досі. Поблизу селища Пролетарського на Михайлівському родовищі газу порядкує ГПУ «Полтавагазовидобування». Неподалік Юр’ївське і Голубівське нафтогазові родовища, їх свердловини обслуговує «Полтаванафтогаз». А Перещепинське, Багатівське, Новоселівське і Левенцівське газоконденсатні — у розпорядженні ГПУ «Харківгазовидобування». Останнім часом харків’яни перебралися і на Личківське, Ульянівське та Кременівське нафтогазоконденсатні родовища...
Тож і родовищ багато, і «хазяїв» на них не менше. А порядку і зиску?
Саме від бажання з’ясувати нарешті, якими запасами природного газу і нафтосировини область володіє, минулого року дніпропетровці вирішили влаштувати ревізію своїх родовищ. А то вони наче й свої — бо на території регіону, а наче й чужі — у Полтаві та Харкові вирішується виробнича стратегія і тактика. Чи навпаки — не вирішується. А ревізія і геть примусила господарів схаменутися: нам без енергоносіїв не до жиру, а тут нема будь-якого обліку видобутку та реалізації! Жодне підприємство не переймається і охороною надр та їх раціональним використанням, забезпеченням екологічної чистоти. Адже багато свердловин, котрі потребують додаткової «мороки», просто законсервовано. А чимало тим часом викачується з надмірним старанням, хоч ліцензій на право їх експлуатації катма...
Отака ситуація. А тут у 12 відкритих родовищах за найскромнішими підрахунками — близько мільйона тонн сирої нафти і понад 16 мільярдів кубометрів природного газу — погодьтеся, немало. І вони зовсім не зайві сьогодні для нас.
Але і це ще не все. Так збіглося, що торік і позаторік саме довкіл нафтогазових промислів проводили сейсмічні обстеження території. То вони й натрапили на десяток нових родовищ. Новодаченське, Кохівське, Орільське, Затишнянське, Рясківське, Іллічівське, Мусієнківське — це попередні назви, які їм дісталися. Наскільки пристойні в них запаси нафти та газу, остаточно ще не з’ясовано. Але ж з’ясуванням ніхто й не займається. А якщо зайнятися?
Програма розвитку нафтогазового басейну в межах регіону, ухвалена обласною радою, передусім саме і передбачає геологічне вивчення тутешніх надр та розгортання пошукових, розвідувальних і бурильних робіт. А вже зараз, поки не пізно, як розповідають в управлінні паливно-енергетичного комплексу обласної держадміністрації, є можливість ретельніше і повніше використовувати діючі промисли та свердловини. І збільшувати видобуток за рахунок капітальних ремонтів та введення в експлуатацію законсервованих свердловин. Обласна держадміністрація запроваджує вже, нарешті, регіональне управління нафтогазовидобувною галуззю. Один із його ключових керівників Василь Кривошея не сумнівається, що навіть цього року вдасться забезпечити видобуток блакитного палива в обсязі одного мільярда чотирьохсот мільйонів кубометрів, а наступного року — і вдвічі більше.
Зрозуміло, що все це манною з небес не впаде. Знадобляться чималі витрати, пов’язані з облаштуванням родовищ. У найближчій перспективі намічено створити нові видобувні потужності на 27 свердловинах. Хто-хто, а дніпропетровці технічно і технологічно до цього готові — аби були гроші.
