Традиційно котрий рік поспіль урожай колоскових опиняється в небезпеці. Наступний сезон також не став винятком. Офіційні передбачення зернових недоборів з причини суворих для культури морозів відрізняються хіба що за кількістю. Голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики й земельних відносин Іван Томич на черговому з’їзді фермерів і власників землі обнародував цифру — у загальнодержавному масштабі аграрники на виході недорахуються 4—5 мільйонів тонн хлібного зерна. Як мінімум 30 відсотків озимих уже «з’їла» морозна малосніжна зима. Найбільше постраждали ячмінь і рапс — їх втрачено більш як половину засіяних площ. Ситуація ускладнюється тим, що є землі, не зорані з осені, а це, як відомо, додаткове навантаження на втомлений безгрошів’ям аграрний комплекс: 70 відсотків господарств закінчили минулий рік з мінусами. Та й машинно-тракторний парк застарів морально й фізично. За оцінками, наявна в селі техніка на 85 відсотків відпрацювала свій ресурс. Міністерству агрополітики довелося на злобу дня створювати штаб з організації й підготовки сільгосптехніки до весняних польових робіт. Оскільки нічого іншого, як проводити кампанію тими самими зношеними механізмами, не залишається, там вирішили для початку визначити загальний обсяг робіт з реставрації «вбитих» агрегатів. У міністерстві підрахували, що складного ремонту потребують 73 тисячі тракторів, 101 тисяча одиниць грунтообробної та посівної техніки, 47,3 тисячі зернозбиральних комбайнів.

Наказ, яким, власне, й було засновано вищеназваний штаб, зобов’язав місцеві органи управління сільгоспсектором у спішному порядку забезпечити обласні спеціалізовані ремонтні організації ремкомплектами й вузлами. А державним підприємствам «Агроремтехзабезпечення» й «Украгротех» доручено на підставі замовлень областей і спецремпідприємств забезпечувати централізовану закупівлю й накопичення запасних частин критичного імпорту. Не залишаться без урожайних пильнувань департаменти фінансово-кредитної, податкової політики. Їм ставиться в обов’язок у першочерговому порядку надавати ремонтникам пільгові позики.
Як завжди напередодні весняно-польових робіт (за оцінками, їх проведення нинішнього року буде як ніколи дороге — коштуватиме аграрникам більш як 8 мільярдів гривень), повна плутанина з кредитуванням сільгоспформувань. Водночас банки побоюються роздавати пільгові позики селянам, все ще вважаючи таку справу малоперспективною. У МінАП у зв’язку з цим повідомили: одержано дозвіл витрачати бюджетні гроші, які призначені селу для освоєння в 3—4 кварталах, уже в першому півріччі 2003 року. Отже, вдасться надати агропідприємствам із держбюджету поки що лише 560 мільйонів гривень. Втім, у Міністерстві висловили впевненість, що значна кількість господарств зможе профінансувати весняно-польові роботи із власних коштів.