Минулої п’ятниці, з нагоди Міжнародного дня рідної мови, у Національному музеї літератури побував Голова Верховної Ради України Володимир Литвин.
Після короткої екскурсії (гідом гостя була директор музею пані Галина Сорока) глава парламенту звернувся до співробітників музею. Він, зокрема, сказав: «Скоро у нас парламентські слухання, присвячені становленню розвитку української мови. Шкода, що ці слухання не можна провести саме тут, у вас. У всякому разі, тут варто бувати народним депутатам. Бо навіть отака коротка екскурсія залами цього музею здатна прилучити до історї нашої культури».
Далі високий гість зауважив, що екскурсія дала б політикам і іншу інформацію: з кількох десятків тисяч експонатів та документів колекції музей має змогу показати лише 5 тисяч — тісно!
Володимир Литвин наголосив, що нині в Україні проблеми короткотермінового характеру ніби відсторонили, зробили неактуальною тему української мови. І дехто з політиків на тому заспокоївся. В тім є небезпека, бо мова — це народ, це держава. Втрачаючи мову, ми втрачаємо коріння, і зрештою, втрачаємо все.
На завершення зустрічі глава парламенту від імені Верховної Ради передав музеєві естампи відомих українських художників Володимира Новиковського, Анатолія Базилевича, Анатолія Навроцького, Івана Філонова, Віталія Губенка. Всі ці твори присвячені Григорієві Сковороді.
Усе це відбувалося в музейному залі, де представлено ще рукописний період буття нашої літератури. Втім, нинішня Україна майже готова повернутися до рукописної стадії, а книжки показуватимуть лиш у музеї. Тому цілком зрозумілим було запитання журналістів стосовно того, яка подальша доля закону про підтримку вітчизняного книговидання.
Володимир Литвин відповів: «Найближчим часом нам треба буде прийняти низку законодавчих актів, узгодивши їх з урядом. Адже Кабмін посилається на те, що бюджет недорахується 700 мільйонів гривень. Інші кажуть, що це завищена цифра, надумана. Тому ми разом з Кабміном мусимо відпрацювати нову редакцію закону, з уточненнями й змінами. Президент пропонує ввести закон у дію з 1 січня 2004 року. Можливо, ми знайдемо разом з урядом компроміс, щоб це було вже з другої половини нинішнього року, щоб швидше розв’язати цю невідкладну проблему. Бо про мову говорять багато, а конкретних кроків на її захист, на розширення сфери її функціонування мало».
