У столичному Будинку літераторів відбувся творчий вечір журналіста, письменника і кінодраматурга Миколи ШудрІ, активного члена трьох творчих спілок.
Більш як за 50 літ праці Микола Архипович розшукав, дослідив і написав стільки, що на десятки томів вистачило б. Багатьом пам’ятні його статті та радіопередачі про 100 великих українців («Літопис державотворення в іменах»), нариси про 19 гетьманів («Лицарі булави»), дослідження про незнаних або маловідомих авторів 50 українських народних пісень.
Чимало із зробленого Шудрею має позначку «вперше». Він першим відкрив нам ім’я українського теоретика космічних польотів Шаргея (Кондратюка), чиї ідеї й досі використовують американці. Вперше він розповів про майже сотню українських письменників-емігрантів, композитора Адамцевича, автора знаменитого «Запорозького маршу», про невідомі сторінки з життя Франка, Стефаника, Винниченка, Хвильового, Осьмачки, Реріхів, Петлюри та багатьох інших. У доробку майстра є ще й понад сто сценаріїв документальних та науково-популярних фільмів, видання прози та поезії.
А починав журналіст 54 роки тому в районці «Сталінський шлях» на Полтавщині. Але найповніше розкрився в журналі «Україна». Півстоліття, протягом якого Шудря став тим, ким є, було надто непростим, але він не звертав зі свого шляху.
— Мені довелося працювати з М. Шудрею, — сказав кінорежисер Олександр Коваль. — Вісім картин за його сценаріями довго лежали на полицях, а наш з ним фільм про Сковороду пролежав 20 років. Долежався, правда, до Шевченківської премії...
... Ритм життя, властивий Шудрі з юності, не полишає його. Навіть після тяжкої хвороби (другий інсульт) він не зраджує цьому ритмові: щороку друкує до 50—70 видавничих аркушів досліджень, встигає вести курс кінодраматургії в Київському театральному інституті.
