Тютюн пахне ... грошима

На півострові пахущі лани повсякчас скорочувалися, доки не дійшли катастрофічної межі, а тютюнові фабрики останніми роками чомусь весь час горіли. Найчастіше —майже півторастолітня, колись відома на весь світ фабрика Стамболі, яка знала, що тютюн пахне грошима. Нині тютюн у Крим повертається знову. Кількість добряче забутої традиційної культури, яка була його славою, порівняно з 2001 роком збільшилася увосьмеро, а торішній збір урожаю наблизився до першої тисячі тонн.

Так сталося, що до нинішнього року ця галузь на півострові просто вмирала. Дожилися до того, що неякісний, тому найдешевший кримський «Дюбек» привозили в Україну Узбекистан і Молдова. А власне виробництво у Криму звели до кількох плантацій. Це тоді як невибагливі стосовно вологи кримські тютюни високої технологічної якості — вдосконалений десятиліттями тяжкої праці місцевий продукт.

Ветерани плантацій — старенькі «ломщиці» — ще пам’ятають колишні обсяги його виробництва: щонайменше п’ять тисяч тонн на рік, коли на даху кожної мазанки цілими сім`ями низали і сушили пахуще листя, його було стільки, що не встигали ламати. А в зарослях плантацій можна було заховатися, не злізаючи з коня, всі склади були забиті тютюном, вагони безнастанно завантажували вже готовою після ферментації продукцією. Та й машини за сировиною стояли аж за ворітьми господарств.

Протягом останніх років кримська влада намагалася розбудити в сільських господарствах втрачений інтерес до вирощування цієї трудомісткої, витратної, але вдячної культури, здатної дати багатьом трудівникам землі давноочікуваний прибуток. У програмі розвитку сільського господарства Криму, розрахованій до 2010 року, передбачено відповідні заходи. Спеціалісти впевнені, що без інвестицій підняти тютюнництво на півострові неможливо, так само як і без створення замкнутого циклу, щоб у Криму тютюн не лише вирощували, а й переробляли до кінцевого високоякісного продукту. Та шляхом постанов і розпоряджень згори зробити це було неможливо.

Крутий перелом у ставленні до тютюнових плантацій здійснив новий власник «Кримтютюну» відразу після того, як запровадив прогресивні правила економічних відносин з виробниками. Сьогодні на півострові тютюн вирощують 24 господарства.

Тут люди знають: у них куплять обов’язково весь урожай, до останнього висушеного листка. Погодьтесь, у часи, коли йде жорстка боротьба за ринки збуту, це майже тепличні умови. Чимало фермерів, набивши мозолі за роки праці біля зернових, підрахували: якщо один засіяний пшеницею гектар лану дає тисячу гривень прибутку, то гектар під тютюном — шість тисяч. І, звісно, взялися за вирощування пахущого листя. Вони знають, що їх сповна забезпечують усіма належними для роботи матеріалами в рахунок урожаю. Та й працюють прямо, без трейдерів, брокерських контор і посередників. А ще і кредитують, надають фінансову, товарну допомогу. Всі, хто вирощує тютюн, отримують стабільну зарплату, бо оплачується повністю весь цикл виробництва: від оранки й посадки до відправлення зібраного й підготовленого листя безпосередньо на фабрику. Підприємствам залишається лише один клопіт — працювати на землі і виростити рясний урожай.

Найбільше тютюнове поле одним масивом у 120 гектарів посадили торік на Кримській зональній дослідній станції тютюнництва в селі Табачному Бахчисарайського району. Перший її директор Микола Сотник створив багатющу колекцію сортів кримського тютюну. За словами старшого агронома станції Валентини Внученко, яка керує сотнею трудівниць, на всьому півострові її колеги вважають, що з приходом нових людей у «Кримтютюн» у забутої донедавна культури з`явилися реальні перспективи: стрімко розширюється виробництво, вже намічено перевірити кілька сортів і кримської селекції, і зарубіжної, порівняти, визначити перспективу. Такої роботи досі ще не було. Кримський тютюн завойовує втрачені позиції — заново вирощують високоароматичні власної селекції «Дюбек» і «Басма», «Американ», великолисті — «Астролист», «Трапезунд», «Молдова». На черзі —пробні висадки тютюнів американського типу «Вірджинія», «Верлей», «Меріленд». Тютюн повернувся як культура, якій потрібні очі й руки трудівниць цілий рік: від висаджування насіння до сушіння листя.

Там, де є тютюнове поле, безробіття зникає. Селяни задоволені, що забезпечені працею і взимку, а керівники господарств завдяки тютюну можуть обходитися без банківських кредитів. Навіть за нову техніку почали розплачуватися власними грішми. Завдячуючи тютюну вони мають можливість вирощувати і зернові культури, соняшник. Навіть коли стихійні лиха спричинили неврожаї зернових культур, господарства, де вирощували тютюн, виграли. Адже з гектара землі, на якій росте тютюн, можна зібрати щонайменше тонну сухого листя, а це щонайменше шість тисяч гривень. Тож нескладно підрахувати: щоб отримати такий само прибуток на пшениці, потрібно, щоб її урожайність була не менш як 100 центнерів з гектара, недосяжних на півострові.

Цікавий для виробників тютюн ще й тим, що коли ввести його в сівозміну, то після нього пшениця додає 15—20% до звичного урожаю. Вдалому введенню тютюну в систему сівозміни сприяють і кримські грунти. «Дюбек-44» і «Кримський-572» ростуть на червоно-бурих вапнякових малогумусних грунтах Південнобережжя. У передгірній зоні тютюн цілком задоволений глинистими сланцями, вапняками і темнобурими суглинками. А в степовому Криму на родючих землях виходить високий урожай так званого скелетного тютюну. З’ясовується, що бідніші грунти, то краща якість тютюну. Тому в гірських районах Бахчисарая рентабельність цієї культури досягала 350 відсотків.

Великий тютюновий ферментаційний комплекс ВАТ «Кримтютюн» має сучасне устаткування: це лінія «Тонго», ділянка «Постріпс» обробки тютюну, шість ферментаційних камер, сучасна лабораторія, три заготівельні бази і власні плантації, площі яких збільшуються просто на очах. «Кримтютюн» почав випускати цигарки «Люлька миру» і «Кримські». А щоб увійти в зоряне коло світових тютюнових світил, стати для них неодмінно постійною і стабільною якісною сировинною базою, «Кримтютюну» ще належить вкласти значні кошти задля впровадження нових технологій вирощування і обробки тютюну. Відчувши перспективу цієї справи, кримські банкіри запропонували підставити своє фінансове плече. Вони вважають, що ризик втрат за цими кредитами мінімальний. Якщо вийде все, як запланували, то в чергу по кредити до банків готуються стати фермери, багатьом з яких ця добре знайома кримська культура дасть можливість зміцніти і здобути стабільність.

Підприємство охоче та без обмежень приймає від господарств висушений та запакований тютюн і відправляє його на ферментацію у спеціальні камери. Торік сировина була якісна: переважно власний сорт «Американ». І завезли його на фабрику понад 300 тонн. ВАТ «Кримтютюн» авансувало господарства —постачальники розсадою і витратними матеріалами, даючи в борг під майбутній урожай плівку, шпагат, засоби захисту рослин. Перевіреним партнерам позичали гроші. Так повернули інтерес до вже майже забутої у Криму культури.

Цього року ВАТ «Кримтютюн» має намір зібрати вдвічі більше сировини, ніж торік, — щонайменше дві тисячі тонн. З американськими компаніями вже укладено контракт на продаж.

Шкода, що не на українські фабрики, бо наш півострівний тютюн, як винятково якісна й елітна сировина, для вітчизняних цигаркових фабрик і затятих курців, ще дороге задоволення.

Курити чи не курити — це майже гамлетівське питання — кожен вирішує для себе сам. Але беззаперечно те, що тютюнову галузь у Криму відроджувати потрібно. Навіть не спеціалістам ясно, що ефект перевершить усі сподівання. Тоді й з`являться в кишенях селян і в бюджеті автономії не зайві півострову гроші.

 

Крим.