Для здійснення політичної реформи треба розробити такий законопроект про внесення змін до Конституції України, який відповідав би нагальним потребам суспільства і сьогодення. На цьому наголосив під час «круглого столу» на тему «Конституційна реформа: Україна в пошуку нових балансів влади» Перший заступник Голови Верховної Ради, співголова спеціальної комісії ВР із опрацювання законів про внесення змін до Конституції України Геннадій Васильєв.
На його думку, законопроекти про внесення змін до Основного Закону, подані народними депутатами А. Матвієнком, П. Симоненком, С. Головатим, О. Морозом, Г. Крючковим та ін., і які вже отримали позитивний висновок Конституційного Суду, можуть стати базою, на якій буде створено законопроект, котрий фактично розпочне політичну реформу в державі. При цьому Г. Васильєв відзначив, що основні положення цих законопроектів значно розширюють повноваження парламенту, наближаючи нашу державу до парламентсько-президентської моделі влади.
Водночас деякі політики і політологи під час «круглого столу» висловили сумнів, що конституційну реформу в Україні буде проведено до виборів Президента. Один із авторів законопроектів про внесення змін до Конституції, які вже отримали «добро» КС, Георгій Крючков (фракція КПУ) зазначив, що на сьогодні в ці документи потрібно вносити зміни, вони потребують повторного розгляду в Конституційному Cуді. На думку народного депутата Юрія Ключковського (фракція «Наша Україна»), обидва законопроекти про зміни до Конституції «були спрямовані проти чинного Президента», а конституційна реформа, яка обговорюється сьогодні з ініціативи глави держави, «має на меті Президента майбутнього». «Тобто в обох випадках ідеться про конкретні кандидатури», — вважає депутат. Народний депутат України попереднього скликання, керівник Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко вважає, що з юридичної точки зору нема понять «президентсько-парламентська» чи «парламентсько-президентська» форма правління, а є лише парламентська, президентська і змішана форми. Оскільки сьогодні в Україні діє змішана форма, то, на його погляд, необхідності внесення змін до Конституції нема.
Експерт Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова Ігор Жданов нагадав, що для прийняття рішення про відповідність норм Конституції законопроекту, затвердженому парламентом у лютому 2001 року, КС знадобилося півтора року, а щодо другого законопроекту — п’ять місяців. Отже, на його думку, і з технологічних причин про конституційну реформу до президентських виборів «можна забути».