Приборкати терор і організовану злочинність міжнародна спільнота може лише разом, вважає перший заступник державного секретаря МВС України генерал-полковник міліції Юрій Черкасов
Міжнародна зустріч міністрів внутрішніх справ, точніше — делегацій МВС чотирьох держав — Білорусі, Молдови, Російської Федерації та України, присвячена питанням боротьби з тероризмом, організованою злочинністю та нелегальною міграцією, що відбулася минулого тижня в Харкові, була прикметна не лише участю в ній багатьох генералів, а насамперед — ухваленими екстраординарними рішеннями, на які органи правопорядку покладають чималі сподівання.
Прокоментувати результати цієї зустрічі наш кореспондент попросив першого заступника державного секретаря МВС Юрія Черкасова, який представляв на зустрічі одну з головних доповідей української делегації — стан і перспективи співпраці в боротьбі з тероризмом та організованою злочинністю.
— Юрію Ериковичу, і все-таки: чи реальний тероризм у нашій країні? Чи справді є така загроза, або, можливо, це лише данина сучасній «моді» — оголошувати війну терористам навіть там, де їх і немає?
— Іронія, на мою думку, не зовсім доречна. Звісно, народна мудрість гласить: не буди лихо, доки тихо. Але чи так все тихо? Лише торік правоохоронними органами України припинено діяльність 722 організованих злочинних груп, до складу яких входило майже три тисячі осіб, які скоїли понад сім тисяч злочинів. Розкрито 94 умисні вбивства, серед них 25 «на замовлення», майже 80 випадків бандитизму.
— Усе це тероризм? Здається, донедавна ці кримінальні злочини ми називали просто вбивство.
— Так, багато років раніше держава з фальшивою сором’язливістю намагалася, наприклад, називати ті самі вбивства «тяжкими тілесними ушкодженнями, що спричинили смерть», терористичні прояви — хуліганськими витівками тощо. Але подивімося правді в очі. В сучасній кваліфікації є не менш як десять найпоширеніших видів терору. Тут і політичний, і національний, і національно-визвольний, і добре нам відомий з історії «червоний» терор. І так звані правий, релігійний, сектантський, кримінальний тощо. Тому немає рації більше крутити і вдавати, що в нас немає цієї проблеми. Я лише назву найрезонансніші злочини, що є типовими терористичними акціями.
2001 року в тролейбусі в Дніпропетровську лише завдяки щасливому випадку «дав осічку» саморобний вибуховий пристрій, що дорівнював еквіваленту трьом кілограмам тротилу. А якби вибухнув в переповненому пасажирами транспорті?
У Кривому Розі внаслідок вибуху бойової гранати одна особа загинула, майже 20 одержали досить тяжкі травми. Нагадаю, йдеться про терористичний акт, скоєний стосовно Н. Вітренко.
Органами МВС разом із Службою безпеки України розкрито злочин в Івано-Франківську, в результаті якого загинув кандидат у народні депутати України, заступник голови облдержадміністрації Шкрібляк. Класичний кримінальний терор. До того ж, ймовірно, найпоширеніший в Україні, внаслідок якого вже загинули десятки людей від рук найманих убивць.
А якщо пригадати розбійні напади на ювелірні магазини в Одесі, трагічні події в аеропорту того самого міста, вибух біля приміщення СБУ в Києві, бандитські вчинки новоявлених «революціонерів» та їх затятий опір силам правопорядку і багато інших таких випадків, то навряд чи в кого виникнуть сумніви, що в нашій країні, на жаль, вже давно не все гаразд і в цьому питанні. Тільки за минулий місяць скоєно 18 тяжких злочинів із використанням вогнепальної зброї та вибухівки, вісім з яких не вдалося розкрити по гарячих слідах.
Звісно, дякувати Богові, справа поки що не дійшла до таких масових трагічних випадків, котрі відбулися не так давно в Росії. І хоча Україна не є країною, яка воює, і в нас зберігається відносний мир і спокій, ніхто не може гарантувати, що придушувані російськими силовими структурами бойовики не опиняться завтра на території нашої країни і не вчинять якісь дії екстремізму або тероризму.
— На жаль, звучить переконливо. А які дії вирішено вживати органам внутрішніх справ цих країн, щоб убезпечити й надалі їх громадян від таких випадків?
— Спочатку кілька слів про основні напрями роботи української міліції. У ситуації, що склалася, найважливіше, на наш погляд, не допустити, покласти край нелегальній міграції. Унеможливити переміщення в країну з «гарячих» точок засобів терору — зброї, боєприпасів, вибухових речовин. Забезпечити цілковитий контроль над різними організаціями, найбільш схильними до радикальних, а то й небезпечніших дій. Організувати ефективний захист об’єктів забезпечення життєдіяльності населення — електричних станцій, енергетичних магістралей та інших подібних до них.
Досягнуто домовленості про те, щоб на базі Бюро з організації боротьби з організованою злочинністю СНД створити спільний спеціалізований банк даних «Кримінальний терор», у рамках якого здійснювати збирання, узагальнення і аналіз інформації стосовно осіб, підозрюваних в організації та скоєнні терористичних актів, убивств «на замовлення», інших тяжких злочинів.
Чимало часу було приділено обговоренню та спрощенню заходів з видачі злочинців, які переховуються від покарання законом в сусідніх республіках, організації проведення пошуково-розвідувальних заходів, забезпечення оперативної роботи із своєчасного виявлення і затримання злочинців. Підписано відповідні документи, спрямовані на боротьбу з незаконною легалізацією грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, виявлення каналів нелегальних мігрантів. Окремо йшлося про наркоманію, наркобізнес, торгівлю зброєю.
До обговорення проблем і вироблення рішень ми залучили не лише керівників центральних відомств, а й начальників УВС прикордонних регіонів, де найбільше скоюється злочинів. Уже прийнято рішення проводити з багатьох питань спільні наради, створювати всілякі умови для ефективнішої роботи насамперед низової ланки правоохоронців наших країн. Бо саме на них покладено основну, серйозну роботу із зміцнення законності.
