Близько двох років тому рішенням колегії Міністерства аграрної політики, Харківської облдержадміністрації та президії Української академії аграрних наук було затверджено регіональну Комплексну програму розвитку сільськогосподарської галузі області. Зазначу, за роки новітньої української історії це, напевно, перший такий документ, що став настільною книгою для села, а не «галочкою» для звіту. Саме тому, стверджують фахівці, Харківщина протягом минулих років посідає провідні місця з виробництва майже всіх видів сільгосппродукції. Торік тут намолотили 2,7 мільйона тонн зерна. Це найбільший урожай, починаючи з 1990 року.
Сухі статистичні дані свідчать, що в області в останні два роки нарощують виробництво основних видів сільськогосподарської продукції, поліпшується забезпечення нею населення. Так, виробництво м’яса зросло на 13 відсотків, молока — на 10, яєць — на третину, зерна — удвічі. Після занепаду виробництва 1995—1999 років, незважаючи на всі погодні катаклізми, спостерігається нарощування обсягів виробництва. Особливо це стосується продукції рослинництва, де зростання порівняно з 1999 роком — майже в 1,6 разу. Середня врожайність зернових 33,8 центнера з гектара, а щонайменше у половини районів області вона становила в середньому понад 50 центнерів з гектара. Вісім господарств одержали врожай більш як 60 центнерів. Це рівень кращих агроформувань розвинених країн Європи, що свідчить про резерви, які є для нарощування виробництва зерна.
Проте загальний стан справ, скажімо, в молочному скотарстві все ще залишається складним. Передусім це стосується стабілізації поголів’я великої рогатої худоби і особливо — корів у реформованих господарствах. За останній рік чисельність дійної череди у сільгосппідприємствах зменшилась на 15,6 тис. голів. А тому основну частину продукції тваринництва все ще виробляють у підсобних господарствах населення, частка яких з виробництва молока перевищує 50 відсотків. Стан справ у птахівництві і свинарстві оптимістичніший. Завдяки інвесторам останнім часом вдалося відновити роботу більшості птахофабрик, збільшити поголів’я птиці у сільськогосподарських підприємствах на 27 відсотків. Продукція спеціалізованих птахівничих господарств завоювала місцевий ринок, потіснивши конкурентів.
Поступово оновлюють і машинно-тракторний парк. Якщо за весь 2000 рік сільськогосподарські і фермерські господарства області спромоглися придбати лише 52 трактори та 10 зернозбиральних комбайнів на загальну суму 26 мільйонів гривень, то в перший рік виконання програми на придбання різних сільськогосподарських машин було спрямовано майже 55 мільйонів, а за 2002 р. сільські господарства області поповнилися 244 тракторами, 141 зернозбиральним комбайном, 50 бурякозбиральними машинами, значною кількістю іншої сільськогосподарської техніки.
Звичайно, помилково було б думати, що харківські землероби вже розв’язали більшість своїх нагальних проблем, та й чи можливо це в такий стислий термін. Але курс на науковий, раціональний підхід до землеробства доводить, що в сучасних конкурентних умовах це, мабуть, єдиний шлях, який дасть можливість Україні стати справді аграрною державою, виробляти не тільки якісну сільгосппродукцію, а й високоврожайну. І ще лише один факт. Минулий рік 88 відсотків хронічно збиткових колишніх колгоспів завершили з прибутками. Отже, прагнуть в області уміло господарювати, навіть попри проблеми з технікою, обіговими коштами, мінеральними добривами тощо. Справа тепер за державою, яка має допомогти селянину твердо стати на землі.
Харківська область.
