Шановні народні депутати України!
Змушені звертатися до вас, тому що обговорення пропозицій до законопроекту «Про внесення змін до Закону України «Про туризм», на наш погляд, досягло тієї межі, що не дозволяє нам байдуже спостерігати, як наші колеги та окремі представники громадських організацій, нехтуючи всім, починаючи зі здорового глузду і закінчуючи власним досвідом та практикою діяльності, роблять спробу «заговорити» зміни до туристичного законодавства, що не просто назріли, а «кричать» останні декілька років.
Останнім часом жодне зібрання туристичної громадськості не закінчувалося без критики керівництва галузі та чинного законодавства. Всім зрозуміло, що недосконалість чинного туристичного законодавства тягне нецивілізованість у ставленні до наших туристів, підприємств галузі, а врешті-решт, страждає імідж держави, де ми живемо і працюємо. І що далі цей процес затягується, то більше проблем постає в туристичному бізнесі.
Структурування туристичної галузі, законодавче визначення і розподіл туристичних компаній на туроператорів і турагентів, застосування механізму фінансових гарантій через інструмент банківських гарантій або страхування фінансової відповідальності суб’єктів туристичної діяльності, як прийнято в усьому цивілізованому світі, чіткі правовідносини між туристом і туроператорами та турагентами, належність готельних підприємств, пансіонатів, баз відпочинку, приватних господарів тощо до туристичної складової та ще багато інших питань повинно вирішувати туристичне законодавство. Саме над цим працює голова комітету ВР К. Самойлик і робоча група фахівців.
Туристична Асоціація України, одна з громадських організацій галузі, прийняла на виконкомі рішення про необхідність напрацювання змін до законодавства, для чого направила своїх представників до складу цієї робочої групи. Але рішення не виконується. Копітка робота з доопрацювання проекту закону підмінюється проведенням так званих громадських слухань з різними освітянськими організаціями, які не мають до туризму, а тим паче до України, жодного стосунку.
Чому жоден із опонентів закону, яких заздалегідь було запрошено до участі в телевізійних дебатах на Першому національному каналі (ефір 09.01.2003 р.), не виказав свого неприйняття необхідності змін. А навпаки, всі зосередилися на міркуваннях про необхідність стимулювання в’їзного та внутрішнього туризму, правилах застосування статистики в галузі, але, на жаль, не запропонували додаткових законодавчих шляхів для їх реалізації.
Ми не можемо спостерігати, як туризм перетворюється на торгівлю візами і незаконну еміграцію, як наші колеги з маленьких компаній дедалі більше й більше затягуються до тіньової сфери, як демагогія окремих членів туристичних асоціацій прикриває зростання безладдя в туристичній галузі.
Ми не ідеалізуємо законопроект і не вважаємо його зразковим, але більшість гострих питань у ньому відображено, а тому вважаємо, що він має бути прийнятий у першому читанні. І ті фахівці галузі, які справді уболівають за туристичну справу, можуть виявити занепокоєння і запропонувати доповнення для внесення їх під час обговорення законопроекту за процедурою, встановленою Верховною Радою. Тим паче, що автор законопроекту не раз акцентувала увагу на своїй відкритості щодо співпраці.
Направити це звернення нас спонукає ситуація, коли до вас ходять та звертаються найактивніші «посланці» туристичної галузі, про туристичну діяльність яких ми майже не чули, або активісти громадського руху, які на власні очі не бачили «живого» туриста і, як здійснюється туристична діяльність, лише чули.
Шановні депутати, нарешті, після двох років розмов з’явився законопроект, що має на меті наблизити нашу країну до провідних туристичних країн, дозволить сприймати Україну як цивілізовану європейську туристичну державу. З огляду на це просимо під час прийняття відповідальних рішень керуватися винятково інтересами держави та її громадян, не піддаючись «на казки про жахливе майбуття туризму». Гірше, ніж є, навряд чи може вже бути.
Ми є керівниками туристичних підприємств, що працюють на туристичному ринку по 10 років і більше , пройшли всі шляхи становлення і держави, і туризму, тому наші професійна свідомість та небайдужість не дозволяють мовчати, коли група «активістів» під гаслом «уболівання за справу» бореться винятково за свої власні корпоративні інтереси, а для цього використовує можливі і неможливі способи, збурюючи туристичну громадськість.
Опоненти звинувачують провідні туристичні компанії у тому, що зміни, які пропонуються цим законом, мають замовний характер, а ми, навпаки, щиро вдячні вам за те, що ви запросили всіх представників туристичної галузі для участі в реалізації депутатської законодавчої ініціативи.
Невже наша праця, зроблені справи та торгові марки наших фірм, відомі не тільки в Україні, а й за її межами, не є переконливим доказом щодо необхідності змін у туристичному законодавстві?
Достатньо поглянути на розвиток туризму в провідних туристичних державах та в наших сусідів, щоб зрозуміти — доки не відбудуться зміни в законодавстві, годі й розраховувати на велику кількість туристів у нашій країні. Тож хто, як не керівники туристичних підприємств, повинен бути в цьому зацікавлений?
Уже більш як два роки в кабінетах апарату Верховної Ради лежить проект Туристичного кодексу України, який фахівці туризму навіть не читали. Дуже просили б вас, не витрачати марно свій час навіть на розмови навколо цього документа до прийняття законопроекту «Про внесення змін до Закону України «Про туризм». Сподіваємося, що це відбудеться найближчим часом.