Страсбург, 29.01.2003. ПАРЄ

Нині обговорюють надзвичайно важливе питання, яке стосується більш як 100 млн. інвалідів у всіх країнах Європи. Коли людина здорова, працездатна, то їй здається, що всі здорові. Зустрівши на вулиці інваліда, ми у кращому разі поспівчуваємо йому. Так влаштована людина.

У мене, як депутата національного парламенту України, виборчий округ розташований у містах-курортах — Євпаторії і Саках (Крим). Сюди приїздять лікуватися десятки тисяч інвалідів з різних регіонів нашої країни та із-за кордону, і мені, можливо, більше, ніж іншим, доводиться з ними зустрічатися і вислуховувати їхні проблеми.

У моїй державі Україні мешкають нині 2 млн. 660 тис. інвалідів. Це: інваліди внаслідок аварії на ЧАЕС (100 тис.), інваліди з дитинства (316 тис.), інваліди війни 1941—1945 рр. (260 тис.), жертви нацистських переслідувань 1941—1945 рр. (589 тис.), в’язні фашистських концтаборів (13,3 тис.). Усе це люди похилого віку і абсолютно непрацездатні. В’язні нацистських концтаборів — це люди, в яких нацисти забрали дитинство і юність, і ми поки що неспроможні забезпечити їм нормальне життя.

Шановні колеги!

Моя держава Україна нині в перехідному економічному періоді. На економіці країни позначаються наслідки аварії на ЧАЕС, і нам важко забезпечити повний соціальний захист такій кількості інвалідів.

Тому ми вітаємо рішення урядів і парламентів Німеччини і Австрії про виплату компенсацій громадянам України — жертвам нацистських переслідувань під час другої світової війни. Ми дуже просили б реалізувати ці рішення у цьому році, який оголошено Європейським роком інвалідів. А також просили б парламенти і уряди цих країн вивчити можливість узяти на своє пенсійне забезпечення в’язнів нацистських концтаборів, які залишилися в живих. Це буде хороша форма примирення.

Наша політична група вважає за потрібне об’єднати зусилля країн Європи в утвердженні єдиних критеріїв у цій сфері, а також пропонує внести належні зміни у внутрішнє законодавство країн Ради Європи.

Необхідно сприяти виготовленню нових моделей інвалідних візків з електроприводом, пристосованих для подолання сходів, користування ліфтами, громадським транспортом.

Одне із складних питань для інвалідів — працевлаштування. Тут треба надати підтримку на державному рівні, зміцнити матеріально-технічну базу спеціалізованих підприємств. У моїй державі це товариства сліпих, німих і глухих. Треба створити можливість для цих людей відчувати себе повноцінними членами суспільства — самим заробляти на прожиток.

Ми підтримуємо ініціативу доповідача звернутися до приватних фірм і підприємств з проханням надавати інвалідам всіляку допомогу стосовно зниження для них тарифів на комунальні та інші послуги, рекомендувати урядам країн РЄ дозволити митним службам їхніх країн виділяти для інвалідів конфісковані речі.

У парламенті України це питання розглядатимуть 11 лютого поточного року, і цей проект рекомендації нам допоможе прийняти правильне рішення.

Наша група підтримує цю доповідь.

Користуючись нагодою, хотів би запросити на лікування до Саків та Євпаторії — курортів, які нині виходять на міжнародний рівень, колегу з Чехословаччини, що виступала переді мною, пані Даніель Філіппову, котра, на жаль, пересувається на візку.

Вдячний за увагу.