Страсбург, 30 січня 2003

З виступу заступника глави Постійної парламентської делегації України в Парламентській асамблеї Ради Європи Анатолія Раханського
Дозвольте подякувати за цікаву й гостру доповідь. Спробую додати гостроти.
В останні роки Рада Європи багато уваги приділяє питанням забруднення морів. Щоразу ми розглядаємо це надзвичайно важливе питання після чергової катастрофи в тому чи іншому морі або після воєнних дій у Югославії, внаслідок яких було забруднено річку Дунай і, отже, Чорне море, у яке вона впадає. На тривалий час було зупинено судноплавство по Дунаю.
Такі придунайські країни, як Югославія, Австрія, Угорщина, Румунія, Україна, зазнали великих екологічних і економічних збитків.
Скажіть, хто їх підрахував і кому було пред’явлено претензії?
Відповідь. Ніхто і нікому.
Або ми сьогодні розглядаємо питання, бути чи не бути війні в Іраку. Якщо, не приведи Боже, війна буде, ми маємо сьогодні відповісти: що буде з регіоном Перської затоки?
Шановні колеги!
Я переконаний, що ми всі піклуємося про наше майбутнє, майбутнє наших дітей і онуків, майбутнє людства. Та, на жаль, людство з’їдає власний дім, у якому живе, а з другого боку — його забруднює. І незрозуміло, який процес раніше може спричинити загибель. Прогнози науковців свідчать, що у 2050 році населення планети може сягнути 9 мільярдів. За збереження нинішнього рівня споживання і за такого ставлення до довкілля та його охорони постануть проблеми:
— зникнення багатьох видів риб і птахів;
— скорочення площ лісів;
— зменшення запасів питної води;
— деградації грунту і опустелювання.
Якщо уряди деяких країн, які ігнорують нормативно-правову екологічну базу, гадають, що екологічні катастрофи їх обминуть, вони глибоко помиляються. Повчальний приклад — наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції у моїй країні.
Нині всі розуміють, як небезпечно транспортувати нафтопродукти однокорпусними суднами вузькими морськими коридорами. Через дедалі частіші аварії уже виникла потреба розширення портів або бухт для відбуксирування нафтоналивних плавзасобів, які зазнали катастрофи. А це потребує величезних затрат.
З огляду на це хотів би привернути увагу до розробленого у моїй країні проекту євразійського нафтотранспортного коридору «Одеса—Броди—Гданськ». Він дає змогу постачати нафту до споживачів (нафтопереробних заводів) Центральної Європи трyбопроводним транспортом без морських перевезень і додаткових перевантажень.
Створення такого сyхопутного шляху транспортування каспійської нафти європeйським споживачам стане стабілізовною і екологічно безпечною діяльністю. Це позитивно позначиться на розвантаженні проток Босфор і Дарданелли, знизить інтенсивність екологічно небезпечних танкерних перевезень навколо Європи, що, y cвою чергу, сприятиме безпеці судноплавства.
Сьогодні Україна активно працює над створенням міжнародного консорціуму з управління й доопрацювання проекту «Одеса—Броди» і запрошує міжнародні компанії взяти участь у цьому консорціумі..
Наша група підтримує доповідь і проект резолюції.
Дякую за увагу.