Ратифікований Верховною Радою у січні цього року Договір країн СНД з проведення узгодженої антимонопольної політики та міжнародна діяльність АМКУ стала приводом для розмови з першим заступником голови АМКУ Олександром МельниЧенком.

— Олександре Івановичу, що саме і чому ми повинні узгоджувати?

— Договір дає вичерпну відповідь на ваше запитання. Він встановлює конкретну процедуру взаємодії органів, покликаних захищати конкуренцію на теренах СНД. Простіше кажучи, тепер ми маємо механізм втілення принципів узгодженого застосування національного законодавства сторін для виявлення та перепинення транснаціональних обмежень конкуренції. 

У новій редакції цей міжнародний акт підписано на засіданні глав урядів країн СНД 25 січня 2000 року в Москві терміном на п’ять років. І його дію автоматично продовжуватимуть доти, доки сторони не приймуть іншого рішення. Документ, справді, якісно новий. Він спирається на сучасну концептуальну базу, яка сприяє формуванню повноцінних ринкових відносин між країнами СНД на засадах справедливої конкуренції, поліпшення її культури. Не кажучи вже про те, що теперішня редакція зближує національні законодавства у сфері захисту конкуренції.

— Мова про нову редакцію договору, а коли він був підписаний уперше? І чому Верховна Рада України не ратифікувала його раніше?

— Вперше договір було підписано ще на засіданні глав урядів держав Співдружності 23 грудня 1993 року. Тоді Верховна Рада України його не ратифікувала через певні наднаціональні норми заборонного змісту. До того ж договір не передбачав механізму взаємодії держав щодо припинення порушень конкуренційного законодавства, вживав поняття «спільний економічний простір», наділяв певні органи повноваженнями приймати рішення, які були обов’язкові для виконання суб’єктами господарювання. Нова редакція договору врахувала сучасні принципи міжнародного співробітництва у галузі конкурентної політики та усунула ці недоліки. В розробці нової редакції документа Антимонопольний комітет України брав активну участь. Важливо те, що договір у своїй новій редакції усунув усі ті суперечності, які стримували Верховну Раду України ратифікувати його раніше.

Співробітництво у сфері конкурентної політики гармонізує інтереси різних країн в напрямі до лібералізації міжнародної торгівлі, сприяє формуванню привабливого інвестиційного клімату. Слід зазначити, що договір у новій редакції вже набув чинності у всіх державах Співдружності. Тож ратифікація Україною цього договору, як-то кажуть, на часі. Бо це активізує економічні зв’язки з країнами СНД, забезпечить захист конкуренції шляхом співробітництва на добровільних засадах.

— Відомо, що договір посприяв створенню Міждержавної ради з антимонопольної політики...

— П’ять років дії договору засвідчили його неабияку роль у розвитку міжнародного співробітництва країн СНД у сфері захисту конкуренції. На його основі, справді, створено Міждержавну раду з антимонопольної політики, яка включає представників усіх антимонопольних органів держав Співдружності. Ця рада розглядає питання професійної діяльності щодо розвитку і захисту економічної конкуренції, розробляє спільні документи, спрямовані на узгодження підходів до впровадження конкурентної політики і законодавства, сприяє обміну досвідом конкурентних органів країн СНД.

— Яким чином Антимонопольний комітет України використовує міжнародний досвід боротьби з порушниками конкуренційного законодавства?

— Співпраця з аналогічними органами інших країн є одним із пріоритетних напрямів нашої роботи. Дуже часто при розгляді справ спеціалісти комітету використовують практику вирішення схожих проблем своїми зарубіжними колегами. Окрім того, фахівці комітету порівнюють методики розслідування, вивчають відповідні законодавчі норми.

— А як ви загалом оцінюєте українське конкуренційне законодавство?

— Воно містить норми, які дають органам державної влади, суб’єктам господарювання достатні важелі впливу для перепинення практично всіх правопорушень у сфері конкуренції. Це не лише адміністративна, кримінальна, а й конкуренційна відповідальність осіб, яка передбачає накладання штрафів на суб’єкта господарювання (часом до 10 відсотків доходу від реалізації). Це — можливість стягувати з порушника компенсацію заподіяної потерпілому шкоди у подвійному розмірі, навіть примусовий поділ підприємства-монополіста.

З участю фахівців комітету розроблено і передано на розгляд парламенту відповідний законопроект — «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України». Він передбачає посилення відповідальності за небезпечні для суспільства антиконкурентні злочини з одночасним скасуванням кримінальної відповідальності за ті порушення, ефективне усунення яких передбачають норми законодавства про захист економічної конкуренції.

Розмовляв Олег Зубчик.