У липні 1999 року прийнято Закон України «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків». Ним ставилося завдання відновити, пожвавити наукову й виробничу діяльність, а відтак створювати вітчизняні конкурентоспроможні вироби й сучасні технологічні процеси їх виготовлення. Цим законом «народили» перші три технопарки. Згодом з’явилося ще п’ять. До складу кожного з них ввійшли науково-дослідні інститути й виробничі підприємства.
Проте нині працює лише чотири й до того ж не так ефективно, як могли б, як передбачено законодавством. Адже для забезпечення інноваційного розвитку країни Верховна Рада прийняла ще закони України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності України», «Про інноваційну діяльність».
І все-таки за два роки наявні технопарки реалізували інноваційної, наукоємної продукції на суму близько 300 млн. гривень, експортували її на суму майже 103 млн. гривень. Водночас до держбюджету відрахували майже 16 млн. гривень. Але ці показники могли б бути значно вищі.
Що заважає краще працювати діючим технопаркам, перешкоджає запрацювати врешті-решт іншим? Ці причини й проблеми ретельно проаналізував Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти під керівництвом голови комітету Станіслава Ніколаєнка на своєму виїзному засіданні в Інституті електрозварювання імені Є. Патона, де діє один із технопарків.
Члени комітету, запрошені представники багатьох міністерств і відомств зазначали: одна з причин малоефективної діяльності технопарків є недостатність та недосконалість визначення Цивільним кодексом України поняття «спільний договір» між суб’єктами спільної діяльності, який на практиці має набагато ширші параметри і виходить за правові рамки, визначені цим кодексом. Потребує підвищення статус інноваційних проектів технологічних парків та відповідальність за вчасне і якісне їх виконання. Правова незахищеність проектів стала основним гальмом діяльності технопарків, причиною необгрунтованих утисків з боку низки органів управління. Почастішали випадки, коли виконання проектів стримується і навіть припиняється через надмірні й часом незаконні «заходи» Податкової адміністрації і Митної служби України. Наслідок дій цих відомств — банкрутство тих небагатьох підприємств, які проводять інноваційну діяльність, відвертання інвесторів від фінансування інноваційних проектів. У підсумку — дискредитується сама ідея створення і діяльності технопарків.
Комітет визнав діяльність та розвиток технологічних парків одним з найважливіших завдань держави, що відповідає основному стратегічному курсові України на інноваційний розвиток. А технопарки назвав вікном у майбутнє високих технологій і техніки. Рішення комітету буде доопрацювано з урахуванням доповнень і пропозицій, висловлених під час засідання. Доручено також підкомітету, який очолює Костянтин Ситник, підготувати проект закону про внесення змін до законів про поліпшення діяльності технопарків. Схвалено також ініціативу донеччан про створення технопарку екологічної спрямованості й запропоновано поширити цю діяльність і на Луганську область.
У засіданні комітету взяв участь і виступив президент Національної академії наук України Борис Патон.