Чорноморська регіональна митниця має перевагу серед інших регіональних митниць України за багатьма ознаками. В зоні її діяльності найбільші довжина митного кордону — 1613 кілометрів та кількість пунктів пропуску — 39. У шести підпорядкованих їй місцевих митницях та в інших підрозділах працює понад 2,6 тисячі осіб — за чисельністю працівників ЧРМ теж найсолідніша. Нарешті саме в регіоні, що вона обслуговує, а це кілька південних областей країни, застосовуються практично всі наявні у світі види митного контролю: на морських та річкових суднах, залізничному, автомобільному та авіаційному транспорті, лініях передачі електроенергії, під час поштових відправлень, а віднедавна — й на трубопроводах, якими транспортуються газ та нафта.
— А чи завжди і всі сумлінно працюють тут над виконанням покладених на них завдань? Саме з такого запитання розпочалася наша бесіда з начальником Чорноморської регіональної митниці, державним радником митної служби третього рангу Олександром ТОКАРЧУКОМ
— Скажу ствердно: більшість наших працівників — люди сумлінні та відповідальні. Це засвідчує такий факт: вперше за всю історію нашої регіональної митниці торік стягнуто митних платежів на загальну суму понад 1,1 мільярда гривень, що майже в півтора разу більше, ніж у році попередньому. Істотне, погодьтеся, поповнення доходної частини держбюджету. Домогтися таких зрушень не змогли б, якби усі разом не вживали заходів для забезпечення прозорості та відкритості у взаєминах з суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, експедиторами, агентами та митними брокерами, для вдосконалення процедур митного контролю та активізації правоохоронної діяльності й боротьби з контрабандою також. Багато важить і налагодження тісної взаємодії з усіма правоохоронними та контролюючими органами.
— Необізнаному читачеві мало про що скаже перелік основних напрямів вашої діяльності. Будь ласка, Олександре Йосиповичу, конкретніше: звідки збільшення в кілька сотень мільйонів гривень? Адже не за помахом якоїсь чарівної палички.
— Ні, звичайно. Докладно зупинюсь, для прикладу, на питаннях митної вартості, де всіляких хитрувань поки що, на жаль, чимало. У нас у державі чинна Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності, якої дотримуються аж ніяк не всі: одні — через недостатню обізнаність, інші — свідомо, заради власної наживи. Образно кажучи, дехто в документах, декларуючи товар, називає слона мухою. А достовірність коду прямо впливає на визначення митної вартості товарів і, відповідно, сум митних платежів. Отож у нас беззастережне правило: довіряй, але й перевіряй. В результаті рівень митної вартості експортно-імпортних товарів торік збільшено на 72 з лишком мільйони гривень, а до держбюджету додатково внесено митних платежів на суму 10,5 мільйона гривень. Це, до речі, майже втричі більше, ніж у попередньому році.
— Виходить, слона під виглядом мухи через вашу митну територію вже не провезеш?
— Рано так твердити. Невирішених проблем тут ще вистачить. Нерідко ми просто фізично не в змозі все і всюди ретельно проконтролювати. Потреба дедалі оперативнішого митного оформлення товарів з одночасним контролем за правильністю їх класифікації та визначенням митної вартості обумовлює збільшення штатної чисельності підрозділів, відповідальних за ці напрями діяльності, передусім — відділів тарифів і митної вартості, митних платежів. Відповідні пропозиції до Держмитслужби ми внесли, сподіваємося, на них зважать.
Вкрай тривожним є зростання чисельності судових справ з питань визначення класифікації товарів та їх митної вартості, більшість рішень за ними приймається на користь позивачів — юридичних та фізичних осіб. Акти нормативного та роз’яснювального характеру Держмитслужби України (наприклад, щодо легкових автомобілів, поліетилену і т. ін.) у судах за основоположні документи чомусь не визнають, а от висновки сторонніх експертних організацій, що мають для нас лише довідковий характер, вважають основоположними, навіть якщо вони створюють передумови для ненадходження митних платежів до держбюджету. Має бути запроваджена єдина методика визначення класифікації товарів та їх митної вартості. Не зайвим було б надання митним органам права на оперативно-розшукову діяльність, чого, на жаль, не передбачено в новому Митному кодексі України, що невдовзі набуває чинності. А якими доречними були б такі права в боротьбі з контрабандою, з порушенням митних правил!
У цій сфері, до речі, позиція судів теж малозрозуміла: справи, пов’язані з контрабандою та порушенням митних правил, ними часто зволікаються. У більшості випадків рішення про конфіскацію приймають лише за дріб’язковими справами, а коли суми значні, її не застосовують. Ось вам факт: на користь правопорушників у судах вирішується кожна четверта справа, що за сумою коштів, які в ній фігурують, набагато вагоміша, аніж оті три разом узяті, що вирішуються на користь митниці.
— Хіба можна тоді казати про ефективність боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил?
— Можна і потрібно. Необ’єктивний підхід багатьох суддів до розгляду справ істотно знижує надходження до бюджету держави коштів та цінностей, вилучених внаслідок антиконтрабандних заходів, — це так. І ми сподіваємося на виправлення тут похибок чи, імовірно, і зловживань. Та водночас маємо примножувати свої зусилля, аби дедалі ефективніше боротися з контрабандистами та порушниками митних правил. Торік, скажімо, ЧРМ завела понад тисячу справ на порушників на суму близько 117 мільйонів гривень та три десятки кримінальних справ щодо контрабанди на суму майже 66 мільйонів гривень. Ці показники у кілька разів перевищують ті, що були в позаминулому році.
Можу назвати чимало резонансних справ, що порушені не лише через те, що йдеться про великі суми коштів, а й через спроби завдати фізичної та моральної шкоди багатьом людям, державі. Ось лише деякі з них. У сховку автомобіля «Мерседес-Бенц», що перевозив транзитний вантаж (пантофлі) з Туреччини до Польщі, виявлено 203 кілограми 390 грамів наркотичних речовин. Партію ювелірних виробів із золота та коштовного каміння вагою понад 73 кілограми затримали митники ЧРМ у листопаді минулого року на митному посту «Одеса-Аеропорт» під час проведення спільно з СБУ операції з виявлення та припинення контрабанди. За найскромнішими підрахунками, вартість вилучених коштовностей становить майже 500 тисяч доларів США...
— Справді названі вами, Олександре Йосиповичу, факти та цифри не можуть не вражати, вони вагомі. І за ними, погоджуся, високі сумління та відповідальність багатьох митників. Та я хочу повернутися до початку розмови, до свого першого запитання: чи завжди і всі?.. Розумієте натяк?
— Авжеж. Маєте на увазі, певно, зловживання з боку деяких тепер уже колишніх працівників нашої регіональної митниці, що набули широкого розголосу не без участі вашого брата-журналіста? Утім, я кажу так без осуду, навпаки — схвально: замовчування не сприяло б попередженню та викоріненню негативних явищ. Торік провели майже чотири десятки службових розслідувань і перевірок. До правоохоронних органів направлено подання щодо притягнення до кримінальної відповідальності дев’яти працівників митниці. Десятки осіб за різні порушення покарано в адміністративному порядку, декого звільнено. Застосували масштабну організаційно-кадрову ротацію —перемістили на інші посади понад 40 працівників керівного та майже 250 — інспекторського складу. Вжили й деякі інші заходи щодо поліпшення роботи з кадрами.
— Даруйте, Олександре Йосиповичу, що змусив пригадати неприємні факти, котрі сталися не з вашого недогляду, адже ви начальник регіональної митниці лише з другого півріччя минулого року...
— Тішитися тим, що то був недогляд когось іншого, не хочеться. Адже все сталося в колективі, з яким зв’язав своє життя. Тут, звільнившись у запас із армії у званні підполковника, я розпочинав митну службу з посад начальника відділу оперативного реагування, заступника начальника митної варти. Тут за сім років, сходинка за сходинкою, дійшов до посади начальника ЧРМ. Мені, повірте, завжди було боляче стикатися з порушеннями, а тим більше — зі зловживаннями, хоч би з чиєї вини вони відбувалися.
Мою відповідальність за те, щоб підлеглі суворо дотримувалися законодавства, забули про різного роду «вольності», я відчуваю, усвідомлюю, звичайно, повсякчас. Задоволений тим, що маю дедалі відчутнішу підтримку серед працівників митниць, постів, пунктів пропуску, інших структурних підрозділів. Діятимемо в межах законів — значить не тільки позбудемося будь-яких негативних явищ, а й ефективніше, вагоміше поповнюватимемо бюджет держави.
Розмову вів Георгій ВОРОТНЮК.
