По закінченні візиту української делегації на чолі з Головою Верховної Ради Володимиром Литвином до Норвегії підсумки не підбивали. Оскільки, як показав перший в історії незалежної України візит наших парламентаріїв до північного королівства, підводити риску, перебуваючи, по суті, на початку спільного шляху, було б принаймні дивно. Треба спочатку зробити чимало конкретних кроків і з активізації міжпарламентських відносин, і у сфері торговельно-економічних зв’язків, тоді можна й потрібно буде підбити попередні підсумки. А поки що...
Як підкреслив Володимир Литвин у своєму виступі в Норвезькій торговій раді, результат від нинішнього візиту парламентаріїв має бути передусім в економічному плані. На думку Голови ВР, контакти наших бізнесменів гальмуються через відсутність україно-норвезького форуму ділового співробітництва, який дасть змогу не тільки узгоджувати і реалізувати спільні проекти, а й «знімати в оперативному і робочому порядку проблеми, що виникають в економічній сфері».
На сьогодні однією з таких проблем є створення єдиного зразка ветеринарного сертифіката, без якого експортери норвезької риби наражаються на серйозні бюрократичні перепони під час ввезення своєї продукції до нашої країни. До речі, як заявив на зустрічі з журналістами Прем’єр-міністр Норвегії К’єль Магне Бондевік, проблеми з сертифікацією гальмують і двосторонній переговорний процес з підписання нашими країнами двостороннього протоколу в рамках вступу України до СОТ. Позиція норвежців зрозуміла, адже риба і морепродукти, поряд з продукцією машинобудування і транспортного обладнання, — основна стаття норвезького експорту в Україну.
«Україна — важливий ринок для норвезьких підприємців», — сказав один із норвезьких бізнесменів, виступаючи в Торговій раді, і закликав українських парламентаріїв допомогти з розв’язанням питання сертифікації, яке вирішують уже п’ять років. Як повідомив «ГУ» голова Координаційної ради з питань інвестицій Олександр Журавльов, «дублювання всіх перевіряльних органів, звісно, зайве, але зобов’язати й організувати єдиний орган в Україні цілком можливо». На моє запитання, хто це робитиме, глава Координаційної ради відповів, що «цю місію може взяти на себе експертна група, яку ми створюємо при Кабміні і яка працюватиме безпосередньо з робочими групами митної служби, ветеринарною та іншими, щоб у короткі терміни все це узгодити».
Слова О. Журавльова ще раз підтверджують тезу глави українського парламенту, який повідомив норвезьким бізнесменам, що в Україні сьогодні є всі політичні передумови для поглиблення і пожвавлення економічного співробітництва з Норвегією. «Створення дійового уряду вселяє оптимізм», — заявив Володимир Литвин, а стосовно ролі Верховної Ради, то «треба прийняти низку основоположних законів, які сприятимуть реалізації іноземного бізнесу в Україні», щоб бізнесмени знали і були переконані, що в нашій державі є чіткі правила гри. На порядку денному парламенту — прийняття Податкового кодексу, що вже готовий на 70 відсотків, наголосив Голова ВР і запевнив норвежців у тім, що цей документ стане простим і зрозумілим, а головне — стоятиме на захисті прав платників податків.
На зустрічі в Торговій раді українська сторона запросила бізнесові кола Норвегії до співпраці в паливно-енергетичній сфері. Глава ВР повідомив, що Україна споживає майже 90 млрд. куб. метрів газу, а видобуває лише 17 млрд. куб. метрів. Решту газу відповідно доводиться докуповувати. За таких умов, на думку Литвина, дуже важливо зберегти незалежність від одного джерела поставок. Те саме стосується і нафти, видобуток якої потрібно нарощувати. В Києві вважають перспективним україно-норвезьке співробітництво у створенні пошуково-розвідувальних робіт на шельфі Азовського моря.
Голова Комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу Андрій Клюєв, виступаючи перед норвезькими бізнесменами, також вказав на перспективність співпраці в нафтовій і газовій промисловості. Він запросив усіх зацікавлених осіб продовжити конкретніший діалог в Україні.
Крім того, в Норвегії члени української делегації зазначали можливості подальшого розвитку співробітництва в телекомунікаційній сфері. Зокрема, йшлося про норвезьку компанію «Теленор» —мажоритарного акціонерного оператора мобільного зв’язку «Київстар». Сума норвезьких інвестицій у цю компанію становить 134 млн. дол. США.
А щодо політичних питань, які розглядала українська делегація на переговорах в Осло, то, як повідомив Володимир Литвин журналістам після закінчення зустрічі з прем’єром Норвегії К’єлем Магне Бондевіком, сторони відзначили важливість позицій України та Норвегії стосовно співробітництва наших країн з НАТО, Євросоюзом і боротьби з міжнародним тероризмом. Звісно, не залишилася осторонь тема номер один у міжнародній політиці. А саме Ірак. На переговорах у МЗС Норвегії, як повідомив «ГУ» заступник держсекретаря українського зовнішньополітичного відомства Володимир Єльченко, йшлося про те, що ситуація навколо Іраку — предмет дискусій у Норвегії.
Як зазначив Володимир Єльченко, глава ВР, обговорюючи з міністром закордонних справ Норвегії Яном Петерсоном цю проблему, сказав, що в Україні також немає однозначної думки з цього питання.
Крім того, порушувалося питання про євроатлантичну інтеграцію України. «Норвегія — одна з найактивніших прихильниць інтеграції України в НАТО», — підкреслив В. Єльченко, зауваживши, що в Осло вважають, що План дій — добра основа для того, щоб прискорити інтеграцію України. Тим часом позиція Норвегії мало в чому відрізняється від позиції інших країн альянсу: Київ сам має довести своїми діями, що виконує цей План.
А завершити свій матеріал я хотіла б словами одного з норвезьких підприємців на ім’я Ганс-Крістіан Андерсен. Людина — повний тезка знаменитого казкаря — геть не нагадував мрійника, коли заявив, що Україна в співробітництві з Норвегією має історичний шанс вийти на світовий суднобудівний ринок. Гадаю, є реальні шанси і в інших сферах, головне — не гаяти часу, щоб з’явилася можливість підбити позитивні підсумки співробітництва.
