Учора у Верховній Раді відбулися парламентські слухання про вшанування пам’яті жертв голодомору в Україні 1932—1933 років.
В Україні про жахливу трагедію почали говорити після проголошення незалежності. На жаль, і досі дослідники не дійшли єдиної точки зору, скільки людей загинуло під час голодоморів 1932—1933 і 1946—1947 років у нашій країні. Одні стверджують, що жертвами стали майже 3,5 мільйона осіб, другі переконані: від 7 до 10 мільйонів.
«Ми повинні відновити історичну правду і вивчити трагічні уроки», — заявили напередодні парламентських слухань голова Комітету ВР з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Геннадій Удовенко та народний депутат Рефат Чубаров. Голова комітету переконаний: причиною голодомору було бажання правлячої верхівки колишнього Радянського Союзу знищити геть українське селянство й не допустити економічного піднесення в Україні. Від допомоги закордону під час страшних лихоліть радянська влада відмовлялася, а «чутки» про голодомор здебільшого називала провокацією проти Союзу і рецидивами холодної війни.
Та мало хто знає, що двом голодоморам передували й інші. Наприклад, у 1921—1923 роках тільки у Криму загинули 100 тисяч осіб, серед яких 76 тисяч —кримські татари.
В історії геноциду проти українського народу, на жаль, ще багато невідомого. Профільний комітет за підсумками слухань виробить рекомендації, які винесе на затвердження ВР. Крім того, комітет ініціюватиме спорудження у центрі Києва Меморіалу пам’яті та науково-дослідного центру, а також надання державної підтримки жертвам, які пережили страшні роки.
Відповідаючи на запитання, чи не внесуть розкол у лави опозиції парламентські слухання (оскільки народні обранці мають відмінні точки зору про причини голодомору), Геннадій Удовенко наголосив: більшість парламентаріїв засуджує геноцид і робитиме все, щоб голодомор не повторився, ні мовний, ні духовний.
