Такого висновку дійшли учасники «круглого столу», організованого Інститутом політики за підтримки проекту «Вибори та політичні процеси».
В основу досліджень, доповідей та дискусій лягли підсумки довиборів до Верховної Ради, що відбулися в Черкасах, на Дніпропетровщині та Вінниччині, де наочно проявилися технології, які «ще не відображаються у законодавстві».
За словами одного з доповідачів — народного депутата Миколи Томенка, характерною ознакою парламентських довиборів була їх департизація. Роль партій, які висували своїх кандидатів, звелася майже нанівець. Зате широкого розмаху набрав «конкурс послуг». Якщо раніше такі послуги були товарними (цукор, гречка, мука, продуктові та м’ясні набори), то тепер цей «ринок» перейшов на гроші. При цьому якогось використання адміністративного ресурсу не спостерігалося. Адміністрація на довиборах ніби самоусунулася, відійшла «в тінь». Споглядальну позицію на довиборах зайняв і Центрвиборчком, роль якого на місцях була непомітна.
Народний депутат Юрій Оробець повідомив, що на довиборах вдосконалювалися технологія клонування, запозичена з Росії, та дезінформація виборців. Наприклад, поширювалися чутки, що певний кандидат приїде на дільницю, щоб обдарувати тамтешніх мешканців. Люди сходилися та обурені розходилися, бо їх просто обдурили. Цю технологію застосовували повсюди.
Активно використовували «технологи» й таке: зараховували виборців в агітатори. Завдання тих зводилося до одного: проголосувати самому й завербувати ще кілька голосів. Розповідаючи про цю технологію, керівник місцевого комітету виборців депутат Черкаської міськради Павло Карась звернув увагу на те, що навіть потужна незалежна преса Черкащини спасувала перед тотальною купівлею голосів виборців.
За його словами, «агітатор» за знайдений голос одержував 10 грн., а сам «голос» за свій підпис у бюлетені — 20 грн. Врахували психологію українського електорату: взяв гроші — відпрацюй. Народний депутат Юрій Оробець повідомив, що, за оцінками експертів, на Черкащині «брудні» технології коштували 300—500 тисяч доларів.
Народний депутат Юрій Ключковський звернув увагу й на таку «новинку», як маніпулювання списками виборців. Оформлюються відкріплювальні посвідчення, і виборці голосують за прохідного кандидата там, де цього потребує ситуація. А щодо клонування, то на минулих виборах почали «творити» не тільки фізичних двійників, а й цілі партії та блоки, як це сталося, приміром, з «Рухом» Бойка та «За Ющенка» Ржавського.
Звертали увагу й на те, що на парламентських виборах, а пізніше й на довиборах, працювали одні й ті самі команди, які використовували найпоширеніший засіб —укладання так званих соціальних договорів: підпишіть, проголосуйте, візьміть гроші.
Учасники «круглого столу» констатували: скрізь, де роздавали гроші, виграли ті, хто їх роздавав, а зіставити ці акції з конкретними кандидатами в народні депутати важко. Через те й очевидних конфліктів на фініші кампанії — у день голосування — спостерігачі, як правило, не фіксують, а якщо й помічають, то дрібні вершечки айсберга, бо вибори вже зроблено. Тобто куплено.
Передбачається, що майбутня кампанія виборів Президента «затребує» до 1 млрд. грн., і в ній змагатимуться найбрудніші технології. Противагою їм можуть стати тільки вибори на ідеологічній платформі. Але чи готовий наш виборець проголосувати за ідею —таке запитання пролунало наприкінці роботи «круглого столу».