«Голос України» продовжує досліджувати громадську думку своїх читачів. Цього разу наші власні кореспонденти вирішили дізнатися ставлення наших співвітчизників до запропонованої політичної реформи.
Як відомо, 24 серпня минулого року у своєму зверненні до народу Президент України Леонід Кучма запропонував перейти від президентської республіки до парламентсько-президентської. І в такий спосіб наблизити модель управління державою до європейської. Щоправда, пропозицію глави держави було сприйнято неоднозначно, і вона викликала жваву дискусію у середовищі політиків і політологів. Думки й коментарі з приводу політичної реформи часто-густо мали суперечливий характер.
Саме тому редакція газети і вирішила поцікавитися думкою наших читачів про майбутнє політичної реформи. Зокрема, їм пропонувалося відповісти на запитання:
«Чи підтримуєте зміну моделі управління державою з президентської на парламентсько-президентську
— так;
— ні;
— не визначилися;
— запропонуйте свій варіант»
Цього разу опитування проводили наші власні кореспонденти в Автономній Республіці Крим, Дніпропетровській, Житомирській та Хмельницькій областях.
Більш як дві третини жителів цих регіонів — 36,25 відсотка респондентів — підтримують проведення політичної реформи і висловлюються за зміну повноважень глави держави та Верховної Ради.
Лише кожний п’ятий опитуваний — 18,75 відсотка —заперечує необхідність проведення такої радикальної реформи і пропонує зберегти модель президентської республіки.
Проте найбільше наших співвітчизників — 38,75 відсотка читачів нашої газети — ще й досі не визначилися у своєму ставленні до запропонованої реформи.
6,25 відсотка респондентів запропонували своє бачення державного устрою нашої країни. Зокрема, 15 відсотків кримчан переконані, що в основу владної моделі в Україні треба покласти принципи парламентської держави за моделлю Криму. А от дніпропетровці, з тих, хто запропонував свою модель управління державою, — по 5 відсотків респондентів — хочуть запровадити в Україні або «диктатуру», або «монархію».
Цікаво розділилися голоси опитаних і в самих регіонах. Найбільше прихильників — майже дві третини опитаних — парламентсько-президентської республіки проживає в АРК. Друге місце за кількістю прихильників посіли дніпропетровці, 45 відсотків яких підтримують проведення політичної реформи.
Найменше прихильників реформи проживає у Житомирській та Хмельницькій областях — по 20 відсотків респондентів.
Саме в цих регіонах налічується, хоч як дивно, найбільше й тих, хто ще не визначився у своєму ставленні до нової моделі влади в Україні. На Поділлі таких громадян — половина опитаних, а на Житомирщині — 65 відсотків.
Наш тамтешній власний кореспондент Олексій Кавун цитує відповіді деяких респондентів. Ось що, зокрема, вважає сорокарічний робітник: «Хай залишається так, як є. Бо ми така країна, де після кожної зміни народові живеться тільки гірше. Ті, кому потрібно, нині купують депутатів, щоб ті голосували, як це комусь потрібно. А коли у Верховної Ради буде більше влади, то платитимуть ще більше. А що з того простому робітникові, якому затримують зарплату в 250—300 гривень на півроку?» Тим часом службовець вважає: «Я за парламентсько-президентську модель. Під час наступних президентських виборів у хід підуть такі суми грошей, що навряд чи зможемо обрати гідного Президента. Найпевніше, переможе ставленик найгірших олігархічних сил, які дбатимуть не про інтереси держави й народу, а про те, як збагатитися настільки, щоб вистачило грошей і далі залишатися при владі. Під час парламентських виборів теж не завжди перемагають кращі, але ж у Верховній Раді рішення приймають у протистоянні різних сил, тож легше зрозуміти, хто чого добивається насправді».
І, як своєрідний підсумок думок, наведемо слова пенсіонера: «Я за українську владу. Щоб служила українському народові, а не Росії чи США, чи, знову ж таки, «рідним» олігархам. А форма організації державної влади не має особливого значення. Японія після війни тому й вирвалася в економічному розвитку вперед, що влада діяла патріотично, дбаючи про інтереси власної держави. Хоч там, здавалося б, пережиток середньовіччя — залишили імператора. Тож головне не форма, а те, які цілі ставить влада».
Одне слово, є над чим подумати обом гілкам влади. Зокрема, про виконання своїх обіцянок.