«Суми-ТЕКо» гріють не тільки воду

У 300-тисячному місті, створюється враження, раби всі — і можновладці, і правоохоронні органи, і тим паче жителі. Вони, схоже, плазують перед тими, хто зробив серйозний ляпсус, що породив дюжину проблем у комунальній службі обласного центру. А найабсурдніше в тому, що ті, хто дав маху, не бажають виправити помилку. Навіть маючи на руках відповідний судовий вердикт, що чітко і недвозначно визначив помилки й шляхи їх усунення. Правий був Цицерон...

Усім відомо, що ніщо з нічого не виникає і ніщо безслідно не зникає. У кожній сумській родині, скажімо, знають, що тепло, вода, електроенергія до їх квартир десятиліттями подавалися «Підприємством теплових мереж». Але воно вмить кудись зникло. Блага цивілізації «на-гора» почало видавати товариство з обмеженою відповідальністю «Суми-ТЕКо», що невідомо звідки взялося. Про те, що у новоспеченого енергоносія відповідальність перед споживачами воістину обмежена, сумчани переконалися за кілька тижнів після появи першого «ау» немовляти. Скажімо, за обігрів одного квадратного метра житла воно зажадало спочатку 84 копійки замість 57, а в січні 2001-го — 1,57 гривні. За півроку ТОВ «нагріло» сумчан на 2,5 мільйона гривень, одержаних за рахунок необгрунтованого завищення цін на послуги.

Такі ось «помилки». Але їх, переконані жителі міста, могло б не бути, якби не самочинство голови правління ЗАТ «Підприємство теплових мереж» (ПТМ) Віктора Суховерхова. Це він сів маком, потай від колективу підписавши угоду з відділом комунального майна й приватизації міськради про розрив договору оренди цілісного майнового комплексу з виробництва й транспортування тепла й електроенергії. Тобто за спиною акціонерів начальник одноосібно вирішив долю місцевої ТЕЦ, теплових мереж, давши згоду на їх роз’єднання. Проігнорувавши тим самим не лише інтереси колективу, який протягом багатьох років виробляв і транспортував тепло й електроенергію, а й рекомендації вищої столичної організації «Укренергопром». Її директор М. Онищенко ще 1999 року письмово повідомив ПТМ, що «поділ єдиної системи теплофікації і теплопостачання спричинить негативні наслідки не тільки для системи електропостачання міста...» І далі: «Наявна система ... не повинна бути розділена шляхом виділення частини комплексу з єдиного технологічного ланцюжка...»

Керівник «Укренергопрому», розробника схем розвитку теплопостачання великих міст України, застеріг від помилок. Але, схоже, на авторитетну думку Суховерхов, м’яко кажучи, начхав. А за тиждень після підписання названої угоди (9.10.2000 р.) до руйнування «єдиного технологічного ланцюжка» активно підключився міський голова Олександр Андронов. Це він підписав рішення місьвиконкому

№ 451 про виокремлення із ЗАТ «Підприємство теплових мереж» двох окремих структурних підрозділів у вигляді цілісних майнових комплексів. «Суми-ТЕКо», таким чином, дістало в оренду ТЕЦ, а ТОВ «Сумитеплосервіс» — теплові магістралі.

Отже, «Суми-ТЕКо» почало виробляти теплову й електричну енергію, одержавши ліцензію заднім числом — 30.05.2001 р., а «Сумитеплосервіс» — транспортувати тепло. Цілісний комплекс опинився у двох господарів. А що ж ЗАТ ПТМ? Воно, всупереч законам природи, зникло в нікуди. В усякому разі, у згадуваному рішенні міськвиконкому про його подальшу долю не сказано жодного слова.

В. Суховерхова, який перейшов на роботу до «Суми-ТЕКо», це питання, природно, хвилювало мало. А ось акціонерів таке становище не влаштовувало. Адже у їхній власності перебуває немало майна: побутові приміщення, очисні споруди, насоси, теплові мережі, багато іншого, без чого функціонування цілісного комплексу неможливе. Не менш важливо й те, що протягом восьми років діяльності ЗАТ акціонери вклали в розвиток підприємства понад п’ять зароблених мільйонів гривень. Миритися з відчуженням (пограбування серед білого дня з благословіння властей міста — так оцінюють ситуацію жертви «помилок») колишні господарі не стали. За їх позовом господарський суд області (суддя Гордієнко) 25.12.2001 р. відновив справедливість.

«Підписавши угоду, голова правління (Суховерхов. — Авт.) самостійно змінив основні напрями діяльності товариства, відмовившись від виробництва та постачання теплової та електричної енергії...» «Акціонерне товариство не уповноважувало голову правління на підписання спірної угоди и вона була ним підписана без належних повноважень...»

Це — цитати із рішення господарського суду, який визнав недійсними і угоду між Суховерховим та відділом комунального майна, і, природно, рішення Сумського виконкому № 451. Харківський апеляційний господарський суд залишив рішення Сумського суду без змін.

Здавалося б, згадай Цицерона і поспіши виправити помилку. Сумська влада, вочевидь, не визнає авторитетів. Ні давньоримських, ні столичних. Рішення господарського суду зависло в повітрі, а «Суми-ТЕКо» тим часом експлуатує чуже майно і найменше думає про акціонерів і працівників.

Про це вони розповіли автору під час зустрічі. Спочатку покаялися, що свого часу пікетували міськраду з вимогою відпустити їх під крило «Суми-ТЕКо».

Але як не проситися до ТОВ, якщо його керівники так м’яко стелили?

— Нам обіцяли вчасно платити достойну зарплату, налагодити якісний и безперебійний ремонт обладнання і приміщень, модернізувати ТЕЦ, змонтувавши на ній парогазові установки й т. ін. А що маємо? Ремонти робимо за рахунок раціоналізаторських ідей, які не заохочуються. Запчастини й матеріали вишукуємо на території, використовуємо складські запаси трирічної давнини. Премію не одержуємо з осені минулого року, зарплата фактично зменшилася, про соціальну підтримку, передбачену за колишніх часів колдоговором, говорити не доводиться.

Так коротко можна викласти суть розмови, що відбулася з працівниками ТЕЦ. Вони вимагають від міської влади виконати рішення суду, подовжити дію договору оренди майна, що безпідставно використовується «Суми-ТЕКо».

Акціонери і далі ведуть боротьбу й на іншому «фронті»: майже два роки добиваються від виконавчої служби Зарічного району виконання наказу господарського суду про стягнення з підприємства «Сумитеплокомуненерго» заборгованості в сумі понад 35 мільйонів гривень. Досить сказати, що це підприємство — офіційний постачальник теплової енергії, за яку споживачі платили й платять щодня. Тому працівники ПТМ сумніваються в тому, що на рахунках «Сумитеплокомуненерго» немає грошей.

Свої аргументи й докази про бездіяльність державної виконавчої служби теплоенергетики викладали міністру юстиції не раз.

На відповідь чекають не лише з Києва. І не тільки з приводу невиконання судових рішень і відновлення прав акціонерів. За час «царювання» ТОВ на колишньому держпідприємстві накопичилося немало проблем. І на тлі євроремонтів в офісі товариства, що ледве знаходить гроші для вчасної видачі зарплати, але з легкістю чарівника одержує приміщення для нових кабінетів, штучне створення цих проблем сприймається як прагнення одних збагатитися, а інших — нашкодити.

...У розмові з однією посадовою особою (щоправда, досить безликою), яка суворо попередила мене, не доведи, Боже, не називати її імені, я невпинно запитував: «А правда, що?..» Ось її відповіді: «З «Підприємством теплових мереж» «Суми-ТЕКо» жодних відносин не має, заборгованості за оренду майна тим паче. Є відповідний договір з виконкомом, якому справно і перераховується орендна плата. Премії? А ви чули, щоб збиткове підприємство, тим паче приватне, платило винагороду за особливе старання? І взагалі, шановний, дослухатися до голосу народу нині не модно. «Суми-ТЕКо» стільки вклало в ремонти, в нове обладнання... Забороняється робітникам до офісу приходити? Неправда! Кращі спеціалісти залишили ТЕЦ? Брехня! У гендиректора близько десяти заступників, а зарплата в них ого-го? Ну-у-у...»

У міськвиконкомі я поцікавився, як справно «Суми-ТЕКо» розплачується за орендоване комунальне майно. Відповідь не здивувала: ТОВ заборгувало за чотири(!) місяці понад 160 тисяч гривень. А чи збирається влада виправляти помилки 2000 року? Компетентної відповіді я не почув.

Насмілюся процитувати у зв’язку з цим Бенджаміна Франкліна, американського політичного діяча і вченого: «Не виправлення помилки, а впертість у ній ганьбить честь будь-якої людини»...

Суми—Київ—Суми.