На прес-конференції в Національній філармонії України йшлося про проблеми існування цієї культурно-просвітницької установи, що у вересні розпочне ювілейний 140-й сезон. Державна підтримка культури, на жаль, залишилася декларацією. Тому бюджетних коштів вистачає лише на зарплатню штатним працівникам. Про комунальні платежі, ремонт, оплату гастролей запрошених артистів державі думати нема коли. Водночас закон не сприяє переходові на контрактну форму трудових відносин. Отже, людина, яка стала артистом філармонії, може залишатися на цій посаді довічно. Навіть якщо публіка на концерти не йде. А відправити такого артиста на пенсію означає викинути його на вулицю, залишивши ні з чим, бо пенсія мізерна. Парадокс: у штаті Національної філармонії творчих вакансій нема, але половині штатних артистів не довіриш вийти на сцену. Збитки великі, а ціни на квитки залишаються рекордно низькими: від 2 до 20 грн. А гонорари? Їх артистам вистачає хіба що на цукерки. Часто через те, що філармонія не може достойно оплатити роботу запрошеного гастролера, концерти відміняли. Отже, все тримається на ентузіазмі організаторів і любові артистів та публіки до мистецтва. При цьому програма, як завжди, насичена, виступи — щодня. Це єдина установа, де є спеціальний музичний абонемент для школярів і проводяться стаціонарні та виїзні просвітницькі виступи. Серед концертів, що мають відбутися найближчим часом, — гастролі Сергія Стадлера, Елісо Вірсаладзе, прем’єра літературно-музичної композиції «Кохання в житті Шевченка».