Поки московські суди вирішують, хто має платити компенсації загиблим та потерпілим у трагедії на Дубровці, у Латвії та Литві виявлено сліди виробництва смертельного наркотику — фентанілу. Саме цю речовину, можливо, було застосовано під час звільнення заручників «Норд-Осту».
Коли вірити чуткам, ще 1994 року ампули з ним виробляли в Литві. Журналісти газети «Lіetuvos rytas» установили, що в 1970—1987 рр. десятки мільйонів мілілітрових ампул з фентанілом випустив каунаський завод «Sanotas». Препарат, що практично миттєво знімає біль у разі шоку, став особливо затребуваний під час війни в Афганістані: до десяти мільйонів ампул на рік. Попри всі суворі заходи, з «Sanotas» препарат потрапляв на чорний ринок наркотиків і сіяв смерть. Можливо, тому, що Прибалтика стала ненадійна, наприкінці 1987 р. виробництво передали на заводи чи то в Сибіру, чи то в Середній Азії. За законами детективного жанру в цій історії не може бути цілковитої ясності.
Однак уже в незалежній Литві спромоглися відновити розфасування фентанілу в ампули і 1994 р. випустити 100 тисяч ампул. А саме виробництво цього препарату було налагоджено в сусідній Латвії.
А винайшли  фентаніл у Бельгії,  в Інституті оргсинтезу АН Латвійської РСР розробили технологію його промислового виробництва. І запатентували в Бельгії, Японії, США.
— Господи, як я не хочу прославитися у зв’язку з «Норд-Остом»! — такими словами зустрів журналістів доктор хімії, колишній співробітник лабораторії лікарських речовин цього інституту Едвардс Лавриновічс.
Робота над фентанілом забрала 15 років його життя. Небезпека цього препарату, в 700 разів сильнішого за морфін, полягає в тому, що інтервал між лікарською і смертельною дозами дуже малий. І все-таки, за словами Е. Лавриновічса, це звичайний препарат, який застосовують у медицині (напевно, і в Москві), і не варто сприймати його як «хімічну бомбу».
Колишній головний анестезіолог Латвійської РСР, колишній міністр закордонних справ, нині посол Латвії при ЄС Георгс Андреєвс каже: «Коли я почув, що на Дубровці застосовували фентаніл, я був дуже здивований: ніколи не чув, щоб рідкий фентаніл можна було використовувати у вигляді газу, тільки у вигляді ін’єкцій!»
На що Е. Лавриновічс парирує: «Важко сказати, що могли вигадати військові медики, ну, приміром, як аерозоль — чому б і ні?» До того ж: «Аж ніяк не обов’язково, що на «Норд-Ості» було використано саме фентаніл, хоча і це виключити не можна. Подібних до нього препаратів у СРСР було кілька. Здається, в Казахстані їх робили «за іншою хімією», хоча офіційно про це ніхто не говорив».