Конституційна реформа на низькому старті

— Так, це є перший офіційний крок з боку законодавчої влади на шляху конституційних перетворень в Україні. Оскільки процес конституційної реформи відбувається вперше за історію нашої держави, спочатку необхідно виробити методологію. В останній день сесії відбулося перше засідання цієї комісії, де обговорювали методичні питання. За основу було вирішено покласти два законопроекти, які вже пройшли обговорення в Конституційному Суді і загалом дістали його позитивний висновок. Прийнято рішення, що комісія опрацьовує матеріали змін до Конституції і на початку наступної сесії збирається для проведення наступного засідання.

— Спроби змінити Конституцію здійснювалися ще депутатами другого скликання — ними було внесено 6 законопроектів. За період діяльності Верховної Ради третього скликання на її розгляд внесено 11 законопроектів, присвячених змінам до окремих статей Конституції. Депутати четвертого скликання також не залишили без уваги цю ідею.

Справді, значна кількість статей Основного Закону потребує відповідних змін. А кожна з цих змін потребує детального опрацювання.

Наприклад, пропонується внести зміни до частини 6 статті 82 Конституції України, де передбачено, що створення парламентської більшості й гарантії функціонування опозиції мають бути викладені в Законі про Регламент діяльності Верховної Ради.

Згідно із запропонованими змінами до Конституції Верховна Рада набуває нових, досить значних повноважень, можна сказати, найвагоміших у державі.

Наприклад, стаття 85 у частині першій, п. 12 стосується змін щодо надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Прем’єр-міністра України. Пропонується, щоб Верховна Рада надавала згоду не лише на призначення, а й на звільнення Президентом прем’єра. Крім цього, передбачається затвердження парламентом персонального складу уряду за поданням Прем’єр-міністра. Також ВР затверджуватиме кандидатури на вакантні посади того чи іншого члена Кабінету Міністрів за поданням Прем’єр-міністра України.

Пропонується й положення, згідно з яким Президент самостійно не звільнятиме членів Кабінету Міністрів і не сам призначатиме на вакантні посади нових членів уряду. Новообраний Президент практично не впливатиме на призначення та звільнення так званих міністрів-силовиків.

— З часу виникнення ідеї проведення конституційної реформи депутати вже отримали 7 висновків КС. Практика його діяльності була такою, що для цього потрібен значний період часу. Висновок можна було очікувати протягом шести місяців, року, іноді довше. На сьогодні Конституційний Суд здійснює тлумачення законів, проте згідно з проектом змін до Конституції парламент отримує додаткове повноваження автентичного тлумачення законів України. При цьому формально зберігається пріоритет КС перед парламентом щодо офіційного тлумачення законів. А завдяки тому, що Верховна Рада самостійно зможе тлумачити закони, ця процедура значно спрощується.

— Усе залежатиме від роботи уряду. Депутати пропонують змінити статтю 87 Конституції України. Чинна норма Основного Закону визначала, що недовіру уряду парламент може висловити не більш як один раз за період сесії і не раніш ніж один рік після схвалення програми діяльності уряду. Відповідно до змін, що пропонуються, конституційною більшістю парламент практично в будь-який момент може прийняти резолюцію недовіри Кабміну в цілому або будь-якому із членів уряду. Це досить смілива зміна.

— Зміни до статті 90-ї визначають порядок розпуску ВРУ. В чинній Конституції передбачено, що достроково припинити повноваження Верховної Ради може Президент, у випадку, якщо цей законодавчий орган не збирається на засідання протягом 30 днів. Та оскільки Верховна Рада України фактично формуватиме уряд і відповідає за його діяльність, то її розпуск з боку Президента буде можливий за умови, якщо впродовж 60 днів після складання повноважень (відставки) Кабінету Міністрів Верховна Рада не затвердила новий склад уряду. Але це положення врівноважене іншим доповненням до статті 90 Конституції — в частині п’ятій доповнень вказано, що повноваження ВРУ не можуть бути достроково припинені протягом одного року після ініціювання парламентом питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.

— Зміни до статті 94 стосуються порядку підписання й офіційного оприлюднення законів України. Чинною Конституцією передбачено: якщо Президент протягом 15 днів не повернув закон для повторного розгляду, він вважається схваленим Президентом і має бути підписаний та офіційно ним оприлюднений. У змінах до Конституції передбачено: якщо Президент за 15 днів закон не повернув, не підписав і не оприлюднив, він вважається схваленим і офіційно оприлюдненим та набуває чинності за підписом Голови Верховної Ради України. Це дуже важливе доповнення. В парламенті минулого скликання Президент досить часто користувався правом вето, також були випадки певного запізнення з економічних чи політичних мотивів. Пропонується визначити право Голови Верховної Ради підписувати та офіційно оприлюднювати прийняті парламентом закони. Істотні зміни є в цій само статті в частині четвертій, де сказано, що в разі, якщо Президент не підписав законопроект, то він направляється на повторний розгляд і за умови, що закон було повторно прийнято не менш як 250 голосами (а не більш як 300, як у чинній Конституції), то Президент зобов’язаний його підписати і оприлюднити протягом 10 днів. Якщо Президент не підписує і не оприлюднює закон, то знову ж таки це робить спікер, і закон набуває чинності за підписом останнього.

— Ваша пересторога досить актуальна. Справді, частина парламентаріїв, хто як хоче, так і галасує, а потім, як хоче, так і голосує. Погодьтеся також, що «найліберальнішими» є мажоритарники, які мають «чавунний» аргумент: «Я виражаю волю виборців свого округу». Проте коли наступні парламентські вибори відбудуться на пропорційній основі, ситуація зміниться.

На декількох з’їздах НДП наші однопартійці відверто висловлювалися щодо дисципліни «обранців народу». Тому ми підтримуємо ті новації, що вводяться в Основний Закон і стосуються самих народних депутатів. Зокрема, зміни до статті 81 частини 4 Конституції України передбачають, що повноваження обраного за списком політичної партії чи блоку народного депутата можуть бути припинені в разі виходу або виключення депутата зі складу парламентської фракції. В минулих скликаннях значна кількість депутатів дозволяла собі часті переходи з однієї фракції до іншої, зовсім не цуралася зміни політичної орієнтації, а якщо відвертіше, не зупинялася перед політичною зрадою. В пропозиціях до Основного Закону України буде написано: якщо депутат обраний за списком, він повинен чітко дотримуватися фракційної дисципліни, а коли цього не буде, фракція має право виключити його і тим самим позбавити мандата народного депутата України.

— Ні, не зроблять, але наблизять до цього. Переважна більшість політиків вважає, що в період становлення держави рішення повинні прийматися все-таки колективно і таким органом має стати вищий представницький орган України. Це, можливо, дасть змогу запобігти суб’єктивним рішенням однієї особи — Президента, хто б ним не став. А також — краще готуватися до запровадження тих чи тих положень, законів, до змін у нашому державному устрої, робити це більш публічно, транспарентно, аніж це має місце нині. І найголовніше — забезпечить відповідальність реальних політичних сил, чия діяльність у парламенті та в уряді оцінюватиметься лише виборцями. Адже саме вони виноситимуть вердикт під час чергових виборів. Саме їхні голоси вирішують, бути чи ні політичній силі при владі. Народ України має оцінювати дії своїх політиків. Це буде демократичніший шлях, ніж той, яким український політикум ішов перші роки становлення нашої держави. Сьогодні ми переконалися, що такі зміни необхідні, і саме тому НДП виступила за демократичний розвиток нашої держави в цьому важливому питанні.