Бувають обличчя, що викликають симпатію з першого погляду. Бувають голоси, що зачаровують з першої фрази — і назавжди. Такою стала для мене Олена Леонова, солістка обласної філармонії, викладачка Хмельницького музучилища, лауреат республіканського та міжнародного конкурсів імені Г. Хоткевича. Коли ж до вражень від співу пані Олени додалися почуття, викликані грою симфонічного оркестру Сергія Леонова, бажання познайомитися з цим подружжям стало непереборним.
Шлях до музики в Олени закономірний. У Маківській філії Дунаєвецької музичної школи, де вчилася дівчинка з братом Віктором, викладали і мати з батьком, і тітка з дядьком. Після школи — Хмельницьке музучилище імені В. Заремби, відтак -Київська Національна музична академія імені П. Чайковського. Саме там зустріла Олена свою долю — студента оркестрового, а згодом -оперно-симфонічного факультету Сергія Леонова.
У родині Сергія, що народився в містечку Олександрія Кіровоградської області, музикантів не було. А його тягло до музики з дитячих літ, і вчителі пророкували йому неабиякий успіх.
На другому курсі консерваторії вони побралися. Щастям стало народження первістка Віталика. Направлення Леонови взяли у Хмельницький — музучилищу був потрібен викладач оркестрового відділення і диригент оркестру. Тут 1992 року, від перших кроків роботи в камерному оркестрі, розпочалася їхня копітка праця зі створення великого симфонічного оркестру.
Саме цю подію подружжя вважає нині найбільшим своїм здобутком за десять виснажливих років.
— Створення симфонічного оркестру, — вважає Сергій, — досягнення для нашої області неабияке. Очевидно, обласна рада, котра своїм рішенням взяла на себе його утримання, була свідома тієї високої мети, задля якої йшла на великі витрати... Саме через музику людина здатна показати силу думки, духу, інтелекту, може висловити найпотаємніші та найсильніші почуття!
