Учора закінчилися чергові засідання Парламентської асамблеї Ради Європи, участь у яких брала й делегація Верховної Ради. Крім іншого, парламентарії мали в Раді Європи зустріч із її Генеральним секретарем Вальтером Швіммером за його ініціативою. Головною темою зустрічі була ситуація в українському медійному просторі.

«Генсек РЄ звернувся до нас із проханням проаналізувати всі законодавчі аспекти цієї проблеми: що потрібно вдосконалити, що виправити, — розповів «ГУ» член нашої делегації Юрій Костенко. — Він запропонував, щоб Рада Європи брала активну участь в аналізі наших законодавчих пропозицій, також  запропонував звертатися до РЄ в разі потреби якоїсь іншої допомоги. Я виступив під час зустрічі і звернув увагу пана Швіммера на те, що проблема в нас не лише з якістю українського законодавства. Навіть ідеальні закони в нас не виконуються, тому що влада формується не на демократичній основі. І лише тоді, коли ми змінимо закон про вибори і перейдемо на вибори політичних сил, які презентують чи репрезентують різні позиції, думки, погляди, ідеології, можна говорити про можливість позитивних змін, у сфері ЗМІ в тому числі. І навів приклад: політичну перемогу на парламентських виборах отримала одна сила, а при владі залишилися ті, за кого виборець не голосував, або принаймні показав, що не хоче їх бачити при владі. За таких обставин казати про ідеальне законодавство, яке врегулює проблему контролю над ЗМІ чи їхнього використання, зайве. Вальтер Швіммер, до речі, відповів на це, що абсолютно зі мною згоден».
Учора українська делегація мала зустріч і з доповідачами Моніторингового комітету ПАРЄ по Україні Анне Северинсен та Ренатою Вольвенд. Крім питань, пов’язаних з виконанням нашою державою взятих на себе під час вступу до РЄ зобов’язань, співрозмовники обговорили також тему проведення в Києві в травні виїзного засідання Моніторингового комітету.
Тема моніторингу, тобто нагляду за виконанням членами РЄ їхніх членських обов’язків і зобов’язань, була заключним питанням порядку денного зимової сесії асамблеї. Процедура моніторингу здійснюється нині щодо дев’яти країн—членів Ради Європи. А Україна, разом з Албанією та Росією, лідирує за кількістю відвідин її місіями доповідачів Моніторингового комітету. З 1998 року вони (спочатку Анне Северинсен разом із естонцем Тюнне Келамом, якого потім замінила Рената Вольвенд) побували в нашій державі одинадцять разів.
Із «клієнтів» комітету лише Туреччина є, можна сказати, «старим» членом Ради Європи (вступила до неї ще 1950 року). Однак, на думку автора відповідної доповіді француженки Жанетт Дюр’є, моніторинг має поширюватися і на решту 35 членів організації. «Обов’язки і зобов’язання повинні бути однакові для всіх членів Ради Європи. Моніторинг має стосуватися не лише зобов’язань, чітко прийнятих новими членами організації, — що він і робить, а й усіх обов’язків, які мають виконуватися усіма 44 членами, — що нині Моніторинговим комітетом не робиться. Одним із результатів цього недоліку є те, що моніторингову процедуру часто критикують за недостатню чесність».
 
Страсбург.