Нещодавно Президент України Леонід Кучма застосував право вето до прийнятого парламентом закону про внесення змін до Закону «Про рекламу», яким заборонялося переривати кіно- та телефільми, що транcлюються по телебаченню, анонсами інших телепередач. Однак голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації Микола ТОМЕНКО переконаний, що парламент подолає вето на цей закон. Ось як він прокоментував ситуацію:
— Цей законопроект підтримало 338 народних депутатів, зокрема й ті, бізнес котрих пов’язаний із телебаченням. Хочу наголосити, що нині чинні закони «Про рекламу» та «Про телебачення і радіомовлення» і без нового закону забороняють переривати кіно- та телефільми. Однак постійне їх невиконання телекомпаніями змусило Верховну Раду повернутися до цієї проблеми.
Найважливішим у даному питанні є зміст анонсів, якими перериваються телефільми. Систематично телевізійні канали у ранковий та денний час анонсують фільми, де пропагується насильство та еротика, фільми жахів. Такі дії суперечать нормам Указу Президента «Про невідкладні додаткові заходи щодо зміцнення моральності у суспільстві та утвердження здорового способу життя» від 15 березня 2002 року, в якому «захист моральності, утвердження в суспільстві загальнолюдських гуманістичних цінностей» проголошуються одним із найпріоритетніших напрямів діяльності органів державної влади. Тому позиція глави держави стосовно згаданих змін до закону про рекламу видається щонайменше непослідовною.
Захисники права переривання фільмів анонсами стверджують, що такими діями телерадіоорганізації буде поставлено у дискримінаційне становище до телерадіокомпаній інших країн. З цього приводу хотів би зауважити: непереривання фільмів анонсами на українських каналах, навпаки, зробило б канали привабливішими для глядача і, як наслідок, сприяло б підвищенню ціни реклами на національних телеканалах. Принагідно хочу наголосити, що за останній рік ринок телереклами в Україні зріс на 60 відсотків і зараз становить 81—85 млн. доларів США.
Накладення вето аргументувалося й тим, що «телерадіоорганізації самостійно мають право визначати свою програмну політику». Однак, якщо виходити з наведеної логіки, то телерадіоорганізації мали б отримати право і на ведення пропаганди різноманітних антисоціальних дій, наприклад, насильницького повалення конституційного ладу.
Як свідчать соціологічні опитування, а також переконані багато експертів і політиків, на вітчизняних телеканалах іде свідома політика деморалізації населення України, відволікання громадян від реальних соціально-економічних та політичних проблем.
