Щодо публікації в газеті «Голос України» від 4 січня 2003 року «Світовим велетам автопрому можуть перекрити доступ в Україну. Їх виштовхують під прикриттям державних інтересів?»

Минулий рік відзначився для Верховної Ради України вдалим фінішем — прийняттям нового бюджету і цілої низки законів, що наповнюють бюджет 2003 року матеріальною основою. Серед них вагома частка належить Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування підакцизних та деяких інших товарів», за який без будь-яких зауважень проголосували майже 370 народних депутатів. І несподіваною видається публікація у вашій газеті статті з нападом на означений закон, особливо на статтю 2, де викладено доповнення до Закону України «Про єдиний митний тариф». Між тим ця стаття, як і інші, спрямована на укріплення фінансової дисципліни та стабілізацію бюджетних надходжень.

Означеним доповненням було уточнено критерій достатньої переробки транспортних засобів для визначення країни походження конкретного товару. Йдеться насамперед про автомобілі, що їх складають у спеціальних (вільних) економічних зонах (СЕЗ) і ввозять на митну територію України. Жодного додаткового мита ця поправка до закону не встановлює і жодних пільг для суб’єктів підприємницької діяльності, що працюють у СЕЗ, не скасовує.

Суть полягає в тому, що ці доповнення до Закону «Про єдиний митний тариф» створять перепону фальсифікаціям у визначенні країни походження автомобіля та отриманні нечесним шляхом безпідставних пільг за рахунок державного бюджету України.

Відомо, що до спеціальних економічних зон, згідно з чинним законодавством, ввезення матеріалів, обладнання та комплектувальних виробів, включаючи машинокомплекти для великовузлового складання автомобілів, здійснюється без стягнення жодних податків або мита. Товари, вироблювані у СЕЗ, вивозяться за межі митної території України також без податків і мита (власне, СЕЗ і призначені для виробництва товарів на експорт і для заробітку валюти).

Водночас законодавством передбачено, що під час ввезення недостатньо перероблених товарів із СЕЗ на митну територію України мають сплачуватися податки й мито, як при імпорті. Це положення не поширюється на товари достатньо перероблені й ті, що мають статус походження з України. На останні поширюються всі пільги та преференції, що надаються вітчизняним виробникам.

Дехто з акціонерів компанії «Єврокар» через місцевий суд намагався одержати формальне підтвердження статусу достатньо перероблених для вироблених автомобілів і не сплачував ПДВ, ввізне мито, акцизний збір.

Однак про яку достатню переробку може йти мова щодо автомобіля, складеного з шести вузлів і агрегатів, завезених із заводу «Шкода»? Проблема полягає в завуальованому імпорті практично готових автомобілів через СЕЗ без сплати ввізного мита і податків, що приносить засновникам значні дивіденди.

Тепер цю лазівку перекрито прийнятим законом. Ось звідкіля весь галас, здійнятий, щоб заплямувати затверджений Верховною Радою закон і не допустити його підписання Президентом України, незважаючи на те, що він є одним із важливих джерел поповнення державного бюджету 2003 року.

Для дискредитації закону використовується будь-яка аргументація. Чого лише варте твердження, що прийняття поправки до закону заважатиме Україні за 2—3 роки «стати автомобільним центром усього СНД і країн Чорноморського басейну, отримуючи зиск від експорту автомобілів до цих країн»!

Стверджується, що зазначена поправка ізолює Україну від іноземних інвестицій і не дасть змоги за 1—1,5 року одержати понад 420 мільйонів доларів. І майже 180 тисяч нових робочих місць.

Годі, панове! За всю свою історію автомобілебудування України отримано лише одну, гідну уваги, іноземну інвестицію — в Запорізький автомобільний завод, який ви намагаєтеся всіляко знеславити. Але, на жаль, ані «Шкода», ані «Тойота», ані «Фольксваген» дотепер не запропонували офіційно жодної інвестиційної програми. Та й де візьмуться відповідні стимули до інвестування в Україну, якщо через деякі компанії є реальна можливість без будь-яких інвестицій, без клопоту про створення нових робочих місць, без витрат на сплату мита ввозити на український ринок автомобілі, отримувати вагомий прибуток, вивозити капітал та інвестувати у себе вдома. Так, звісно, і вигідніше, і безпечніше!

Розширення цього прецеденту на організацію складання широкого спектра складної побутової техніки (холодильників, телевізорів, пральних машин тощо) цілком паралізовуватиме вітчизняне виробництво, адже безмитне ввезення в Україну цих товарів через великовузлове складання в СЕЗ буде вигіднішим за організацію вітчизняного виробництва цих товарів.

Як стверджують автори публікації, компанія «Єврокар» — «найбільша із нових виробників». За нашими даними, тут працює майже 170 осіб персоналу. Як це можна зіставляти з 180 тисячами нових робочих місць за 1—1,5 року?

Ці та інші аргументи проти означеного доповнення до закону України такі ж надумані й переконують зовсім в іншому.

Відродження українського автомобілебудування на сучасній технологічній базі — завдання нелегке, але цілком реальне. Необхідна копітка праця й чималі кошти. Однією із складових цього творення є чітке визначення критерію достатньої переробки та країни походження автомобіля.

Державна політика стимулювання виробництва автомобілів в Україні (а це означає, що основна частка доданої вартості матиме вітчизняні корені) є вирішальним чинником прискорення темпів розвитку автомобільної промисловості.

Згідно з «Програмою подальшого розвитку автомобілебудівної промисловості України», затвердженою колегією Мінпромполітики України 28 травня 2002 р., на другому етапі її виконання (2003 —2004 рр.) передбачено перехід підприємств, які займаються великовузловим складанням, на виробництво автомобілів із застосуванням таких основних технологічних процесів, як зварювання, пофарбування та складання.

Лише через організацію великомасштабного виробництва на вітчизняних підприємствах, які вже існують або створюються вперше, можна розв’язати тугий вузол економічних і соціальних проблем. Тільки великомасштабне виробництво зробить можливим створення тих сотень тисяч робочих місць, що задекларовані у газетних публікаціях, і забезпечення хоча б польського рівня заробітної плати, соціальних гарантій для населення та дасть змогу Україні сміливо просуватися до Європи.

Загальновідомо, що автомобілебудування є локомотивом економіки. Одне робоче місце на автомобільному заводі відроджує 5—7 робочих місць у суміжних галузях: металургії, нафтохімії, електроніці, електротехніці та ін., тобто тих галузях, де Україна має величезний невикористаний виробничий, науково-технічний і кадровий потенціал.

Зрештою, не автомобілі потрібні Україні, а їх виробництво. Виробництво, яке здатне відродити цивілізоване життя всього суспільства. А замість цього нам пропонують стимулювати великовузлове складання з імпортних вузлів у компаніях, що випускають 1,5—2 тисячі автомобілів на рік, в яких працюють 150—200 осіб і які майже нічого не приносять до державного бюджету.

Безвідповідальна заява, що буде отримано «зиск від експорту автомобілів», є цілковитою оманою. Адже здобути визнання українського походження автомобіля неправедними шляхами на внутрішньому ринку вчора було можливо. А вийти з таким товаром на зовнішні ринки ні вчора, ні сьогодні не є реальним. Туди можна йти лише з товаром національного походження, а інший товар буде неконкурентоспроможним через застосування до нього підвищеного ввізного мита.

Справді, автомобілебудування — одна з найбільш капіталомістких галузей. Стандартний типовий модуль для дрібновузлового виробництва 25 тисяч автомобілів потребує щонайменше 120 мільйонів доларів інвестицій. Можна з впевненістю казати, що стабільний інвестиційний клімат, державна турбота про захист вітчизняного ринку автомобілів і вітчизняних виробників (незалежно від їх національної приналежності) забезпечать надходження в Україну саме таких інвестицій. Запорукою цього має бути послідовна й чітка промислова політика.

На певному етапі розвитку підприємства можуть і повинні співіснувати великовузлове, дрібновузлове складання та великомасштабне виробництво. Проте інвестиційна програма має бути цілком спрямована на відродження наявного й організацію нового виробництва автомобілів зі статусом походження з України.

Досвід роботи ЗАТ «АвтоЗАЗ-Деу», яке одержало інвестицію обсягом у 150 мільйонів доларів США, має величезне значення для української економіки. Насамперед підприємство підтвердило сучасний технологічний рівень виробництва, про що свідчить довіра провідної світової компанії «Даймлер-Крайслер», яка надала заводу право складати автомобілі «Мерседес-Бенц» із подальшою локалізацією виробництва комплектувальних. Завдяки ефективному інвестуванню зріс технічний рівень і якість продукції заводу; було збережено чисельність робочих місць, а випуск автомобілів збільшився з однієї тисячі у 1977 році до майже 24 тисяч автомобілів минулого.

Торік підприємство вперше вийшло на позитивний результат з прибутку. При цьому роботою забезпечено понад 14 тисяч осіб. Регулярно здійснюється виплата заробітної плати. Відрахування до бюджету та державних цільових фондів за 2002 рік становлять 55,5 мільйона гривень.

Важливо також те, що завод зберігає ділові стосунки з 404 підприємствами України, одержуючи від них комплектувальні, матеріали й іншу продукцію та забезпечуючи замовленнями сотні тисяч працівників цих підприємств.

Новий рік колектив Запорізького автомобільного заводу розпочав сповнений оптимізму. До історії заводу входить новий, тепер уже європейський, інвестор. У першому кварталі планується розпочати великовузлове складання, а в другому-третьому — освоїти дрібновузлове виробництво автомобілів «Опель». Інвестиційною програмою передбачено освоїти великомасштабне виробництво кузовів (зварювання, складання, фарбування) і забезпечити цим автомобілям статус походження з України. 2003 року заплановано випустити майже 5 тисяч машин цієї відомої марки.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування підакцизних та деяких інших товарів» не спрямований на лобіювання інтересів однієї фірми, а робить новий внесок у розвиток вітчизняного автомобілебудування і є вагомим важелем забезпечення виконання доходної частини бюджету поточного року.

Таріел ВАСАДЗЕ,народний депутат України.