Як хмельницькі правоохоронці «згрібають» спритників, котрі хочуть гарно жити за рахунок атомної електростанції
Із досьє редакції:
Іван Васильович СИБІГА. Після проходження служби у лавах Збройних Сил вступив та у 1974 році закінчив Львівський національний університет імені Франка.
Працював слідчим прокуратури, прокурором району на Тернопільщині, завідувачем адмінвідділу обкому партії, Тернопільським транспортним прокурором. 
З 1998 року працює прокурором Хмельницької області. Державний радник юстиції ІІ класу, заслужений юрист України.
На промислово-економічній карті Хмельниччини атомна електростанція, що розташована у Нетішині, сьогодні має стратегічне значення. Від ефективності фінансово-господарської діяльності значною мірою залежить у цілому наповнення обласного бюджету. Саме тому до роботи ХАЕС прикута першочергова увага керівників області й держави. Але чи тільки їхня увага? Про це розмова нашого кореспондента з прокурором області.
— Іване Васильовичу, нещодавно у місцевих засобах масової інформації з’явилося резонансне повідомлення: Генеральна прокуратура порушила кримінальну справу за фактом реалізації заставного майна на ХАЕС. При цьому вартість майна занижено майже на три мільйони гривень...
— Справді, колишнє керівництво атомної у січні та липні минулого року для погашення боргів реалізувало майно, що належить до цілісного майнового комплексу НАЕК «Енергоатом» і не могло бути реалізоване. На цій підставі Генпрокуратура і порушила наприкінці грудня минулого року кримінальну справу. А розслідування нині почала вести прокуратура Нетішина. Тому я не хотів би поспішати з якимись передчасними висновками.
— Це єдиний такий гучний факт?
— Відповісти однозначним «так» чи «ні» — це нічого не сказати. Як ви правильно підмітили у вступному слові, атомна електростанція має стратегічне значення не тільки для області, а й держави у цілому. Тут обертаються мільярди коштів. А там, де є великі гроші, завжди, з глибини часів, крутяться спритники, котрі хочуть підживитися чужою працею. Саме ця аксіома кримінального буття й привертає увагу до цього об’єкту і всієї гами правоохоронних структур області.
— Іване Васильовичу, то чиє тут найпильніше око, і що воно виловило?
— Правоохоронна робота — це не спортивні змагання, де визначаються перше, друге і третє місця. У кожного свій напрям роботи відповідно до чинного законодавства та Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів. Скажімо, тільки минулого року із 24 кримінальних справ, порушених по атомній електростанції, 21 розслідували органи прокуратури. Повірте, це колосальний обсяг роботи, оскільки навіть по одній справі проходять великі матеріальні цінності й великі гроші. І кожну вкрадену чи протизаконно використану копійку треба довести. Або навпаки — зняти звинувачення.
З другого боку, органи прокуратури потужно використовують і цивільно-правові засоби з метою повернення заборгованості контрагентами Хмельницької АЕС. Так, за 2001—2002 роки в інтересах НАК «Енергоатом», структурним підрозділом якої є ХАЕС, до судів загальної юрисдикції було пред’явлено 126 позовних заяв на суму понад 30 мільйонів гривень, із яких судами розглянуто 90, і вимоги прокурорів задоволено на суму понад 20 мільйонів гривень, і рішення виконані. Назву тільки один свіжий приклад. Нині у провадженні господарського суду Хмельницької області за позовом прокурора області перебуває справа про стягнення на користь ХАЕС із ТОВ «Сузір’я» заборгованості за непоставлену комп’ютерну техніку на суму близько 5 млн. гривень.
Як бачите, ми охоплюємо всю цивільно-правову гаму захисту економіки атомної. Однак... таке наше суспільство, що не перевелися ані шахраї, ані злодії, ані ледарі та недбальці, через яких страждають економічні інтереси атомної, а відповідно і бюджет.
— І невже суми зловживань чи розкрадань можуть бути ще більші, як оце пролунало у пресі?..
— Ви собі навіть не уявляєте! От, скажімо, взяти хоча б суто господарську діяльність. Так-от: тільки через пропущення строків позовної давності атомній електростанції було завдано збитків на суму понад 20 мільйонів гривень. За фактами такої службової недбалості у вересні минулого року, зрозуміло, було порушено кримінальну справу.
А ось другий бік протизаконної діяльності, виявлений працівниками управління з боротьби з організованою злочинністю УВС. Протягом 1997—1998 років одне мале підприємство разом із торговим домом проводили «липові» взаємозаліки і в такий спосіб розкрадали державне майно. І, зважте, не на малу суму — понад 4 мільйони гривень. Зараз завершується розслідування цієї справи. А прокуратурою Нетішина 28 вересня минулого року порушено справу за фактом розкрадання товарно-матеріальних цінностей протягом 1996—1998 років на суму також майже 5 мільйонів гривень.
Декілька справ порушено за фактами надання незаконних знижок цін на електроенергію низці підприємств. До прикладу, від пільг, що отримав Шепетівський м’ясокомбінат, ХАЕС зазнала збитків на суму близько 700 тис. гривень, Хмельницька маслосирбаза у такий спосіб заощадила собі більш як 80 тис. гривень. За рахунок незаконних знижок поправили своє фінансове становище і славутські пивоварний завод, хлібозавод, ЗАТ «Горинь».
— Отже, можна вважати, що домінують суто господарські злочини?
— Я б так не сказав. Тут достатньо і крадіжок, шахрайств, учинених громадянами нашої держави з усіх куточків України. І суми теж «зашкалюють» за півмільйона. Зокрема, у січні минулого року Хмельницькою міжрайонною природоохоронною прокуратурою було порушено кримінальну справу щодо двох київських приватних підприємств, які поцупили з ХАЕС майно на суму 500 тис. грн.
— Іване Васильовичу, мене вразив такий кримінальний обвал довкола одного підприємства. І, зрозуміло, силами одних правоохоронців там заслін не поставити. Мусили б бути на рівні високої відповідальності керівники станції...
— Звісно, так мало б бути. Однак на практиці все зовсім по-іншому.
— Що ви мали на увазі?
— Давайте так, я прочитаю вам два абзаци з одного документа, а ви зробите свої висновки. Читаю.
«У поточному році в провадженні оперативних підрозділів УСБУ у Хмельницькій області знаходиться 4 оперативно-розшукові справи. На підставі п. п. 5, 7 ст. 9 —2 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» справи не закривалися. Порушень закону при заведенні цих справ, проведенні оперативно-розшукових заходів перевіркою не встановлено.
За результатами реалізації оперативно-розшукової справи СВ УСБУ в Хмельницькій області 5 вересня 2002 року порушено та розслідується кримінальна справа стосовно керівних осіб, котрі, вступивши у злочинну змову, шляхом вчинення службових підроблень, обернули на свою користь товарно-матеріальні цінності ВП «ХАЕС», спричинивши шкоду на загальну суму 15 035 710 гривень».
— Це у такий спосіб «пролетарі соцтабору» нині стають вітчизняними мільйонерами?
— Методик багато, ідеологія одна — чесно заробити за короткий проміжок часу мільйони, мільярди — неможливо. А отже, збагачення йде здебільшого внаслідок протизаконних дій, наприклад, що мали місце і при господарських оборудках у справі з 15 мільйонами. Це була досить заплутана схема з підставними фірмами за участю одного українського і закордонних офшорних банків. Та до честі управління СБУ в області, яке очолює генерал В’ячеслав Гордієнко, їхнє слідче управління перше розплутало цей тугий вузол.
— Як зрозуміти слово «перше»?
— Річ у тому, що розслідування реалізації стратегічного устаткування з АЕС сьогодні ведуть у кількох регіонах України та Російській Федерації.
— А на лаву підсудних потрапить знову «стрілочник»?
— Повірте, що там до відповідальності буде притягнуто досить високих колишніх посадовців з ХАЕС та «Енергоатома».
— Однак усе це обіцянки на майбутнє...
— Чому ж? Навіть уже за розглянутими справами засуджено заступника директора ХАЕС з питань економіки Перепелицю, заступника генерального директора ХАЕС з постачання Островського, головного бухгалтера Лебедєву.
— Отакої! Звісно, якщо вже керівництво каламутить воду, то в цій брудній течії свою рибку прагнуть зловити й інші. Тепер стало зрозуміло, чому на посаду генерального директора направили аж заступника міністра пана Олександра Смишляєва. Щоб навів лад.
— Повірте, правоохоронці області також щиро на це сподіваються і зичать йому успіхів та наснаги.
— А у вас хай там буде менше роботи.
— Не заперечую.
— Дякую за цікаву розмову і до зустрічей на сторінках нашої газети.
Розмову вів  Михайло ВАСИЛАШКО.
Хмельницька область.