Як відомо, «Голос України» минулого року започаткував моніторинг громадської думки наших читачів. Наші власні кореспонденти продовжують вивчати настрої й уподобання жителів різних регіонів. Сьогодні пропонуємо вашій увазі результати досліджень, які провели журналісти газети на Волині, Дніпропетровщині та на Поділлі. Нагадаємо, нашим респондентам пропонувалося відповісти на запитання:

Як ви хочете обирати народних депутатів:

 — на пропорційній основі;

 — за змішаною системою;

— у мажоритарних округах; 

— не знаю.

Як засвідчили результати моніторингу, в цих регіонах переважна більшість наших читачів висловлюється за перехід до наступного етапу розвитку політичної системи. А саме: до виборів на партійній основі. Фактично половина — 46,7 відсотка респондентів — висловилися за те, щоб наступні вибори пройшли на пропорційній основі. Особливі надії на вибори за такою системою покладають волиняни і дніпропетровці. За нову редакцію закону про вибори народних депутатів, в основу якої має лягти пропорційна система, висловилися по 55 відсотків опитаних жителів цих областей. Цієї самої думки дотримується майже третина опитаних подолян.

Ось що, зокрема, думають з цього приводу наші читачі. Так, дніпропетровець, менеджер приватного виробничого підприємства Віктор Забудський переконаний: «Нарешті з’явиться сила, яка відповідатиме перед народом за ситуацію в державі, а в парламенті зникне проблема наявності більшості», — повідомив наш власний кореспондент Микола Нечипоренко. А от волиняни, передає Роман Жижара, вважають, що ця система дасть можливість витіснити мажоритарну, «де представницькі місця або купують, або влада проштовхує потрібних людей. Вибори за партійними списками запроваджені в більшості країн світу. Нарешті хтось візьме відповідальність за результати соціально-економічного господарювання в державі. Система дає змогу утримувати в країні сталу ідеологію, яку проповідує та чи та партія. Окреслюється і чітка програма розвитку держави, яку партія-переможець мусить виконати».

За збереження наявної моделі виборів народних обранців висловилися трохи більше чверті опитаних — 26,7 відсотка читачів нашої газети. Нижче наведемо їхні аргументи.

Так, депутат Кам’янець-Подільської міської ради Віталій Клименко стверджує: «Ми не готові до виборів за партійними списками на місцях, бо тут не вельми міцні партійні осередки. Спроби активізуватися помітні вже нині. Але перехід до виборів за пропорційним принципом можливий лише в майбутньому». А державний службовець Віра Чехівська вважає змішану систему найкращою, про що свідчать результати минулих виборів. З її думкою перегукується і точка зору програміста Вадима Фенцура, повідомляє наш власний кореспондент Віра Шпильова.

На підтримку виборів в одномандатних округах висловився лише кожен десятий опитуваний. Щоправда, в різних регіонах неоднакова кількість прибічників виборів за мажоритарною системою. Так, на Дніпропетровщині лише п’ять відсотків наших читачів прагнуть обирати власного народного депутата, на Волині — кожен десятий, а на Поділлі кількість бажаючих персонально проголосувати за кандидата становить майже 15 відсотків.

Водночас варто звернути увагу й на те, що в цих регіонах незначна кількість тих, хто ще не визначився щодо виборчої моделі, або їм байдуже, яка буде діяти виборча система, — лише 16,6 відсотка.

Зрозуміло, ми не претендуємо у своїх дослідженнях на абсолютну істину. Однак результати моніторингу свідчать про те, що в українській спільноті чітко окреслилася тенденція до переходу до нової виборчої системи. Зокрема, виборів за партійними списками.

Це дуже важливо, бо, як відомо, у зверненні Президента України до народу 24 серпня минулого року пролунала думка про необхідність політичної реформи. Її суть і зміст — у перерозподілі владних повноважень між главою держави та парламентом. Отож фактично без нової моделі виборів перерозподіл владних повноважень сам по собі нездатен розв’язати головне завдання реформи — формування політично й солідарно відповідальної законодавчої та виконавчої гілок влади. Передусім перед своїми виборцями, тобто народом України. Окрім того, політична реформа дасть змогу зробити діяльність гілок влади прозорою й відкритою перед суспільством, врешті викоренить «візантійські» методи політичної боротьби, які дісталися у спадок від колишньої імперії.