В Україні є не тільки неповні родини, а й цілі «неповні» села. Там живуть самі лише чоловіки й діти: усі жінки виїхали за кордон. Це сумна особливість «четвертої хвилі української еміграції».
Причини, які спонукають людей кидати рідні домівки, — ті самі, що й сто років тому: бідність і безробіття. Тому більшу частину трудових мігрантів з України Європі та Америці постачають саме західні регіони, де з року в рік статистика реєструє традиційно рекордні рівні безробіття. І в цьому «четверта хвиля» нагадує першу.
Такого висновку дійшли автори збірки «Четверта хвиля укаїнської еміграції: регіональні особливості», виданої Інститутом досліджень діаспори за сприяння Української всесвітньої координаційної ради та Товариства «Украіна-Світ». Як і попередні свої дослідження, інститут безплатно поширює збірку серед журналістів, працівників державних органів, дарує дипломатичним установам України за кордоном та іноземним посольствам у Києві. Можливо, читають ці видання й на Банковій. Хай там як, а цього року в традиційному новорічному привітанні Президент уперше згадав співгромадян, змушених шукати щастя на чужині.
