Завершила роботу друга сесія Верховної Ради. Зрозуміло, її підсумки не можна оцінювати однозначно. Тим більше що в ході роботи вистачало всього. Насамперед протистоянь. Однак минулий тиждень, якщо не зважати на деякі видозміни в парламентських фракціях, пройшов доволі спокійно. У руслі конструктивної роботи, під знаком якої розпочався новий, у тому числі політичний рік.
Зокрема, народні обранці ще раз перевірили готовність структур виконавчої влади до боротьби зі стихією, яка вчергове, під час різдвяних і новорічних свят, позбиткувалася над Західною Європою. Як з’ясувалося, проблем вистачає і в нашій Вітчизні. Передусім фінансових.
Проте не лише для боротьби зі стихією. Президент України нещодавно підписав закон про збільшення з 1 січня рівня мінімальної заробітної плати до 185 гривень і водночас розкритикував прийнятий перед новорічними святами Державний бюджет на цей рік. Саме тому минулого тижня було розглянуто три законопроекти про урізання бюджетних витрат. Адже мова йде про «чорну діру» в державних фінансах у розмірі понад три мільярди гривень. Саме стільки не вистачає коштів, щоб мати тверді гарантії виконання закону про збільшення мінімальної заробітної плати, бо з 1 червня вона має зрости вже до 237 гривень на місяць. Урядовці поки що не готові до такого повороту в розподілі фінансів, адже закон народні обранці прийняли вже після того, як було затверджено доходи й видатки держави на рік. Отож їхній законопроект передбачає заморожування мінімальної заробітної плати на невизначений термін на рівні 185 гривень. Інші законопроекти передбачають значний перерозподіл коштів у вже затверджених статтях. Саме тому, напевне, Верховна Рада прийняла рішення перенести розгляд згаданих законопроектів, а урядовці навіть почали відмовлятися від секвестру бюджету — шукатимуть під час зимових парламентських канікул внутрішні резерви.
Деякі народні депутати теж збираються їх шукати. Так, в останній день другої сесії фракцію об’єднаних соціал-демократів залишив Олександр Волков. Про його розлучення з есдеками ходять різні чутки, однак, він сам стверджує, що збирається створити ще одну депутатську групу з тих народних обранців, які так і не визначилися ні зі своєю партійністю, ні зі своєю прихильністю до нинішніх парламентських лідерів.
Власне, останній тиждень фактично став прологом до наступної сесії. І не тільки в плані переформатування депутатських груп і фракцій. І політики, і аналітики на повен голос заговорили про потребу початку політичної реформи, оскільки всі добре розуміють, що з початком президентських перегонів добрі наміри так і можуть залишитися намірами.
Мабуть, не треба нікому пояснювати, що третя сесія — пролог до старту президентських перегонів. І хоча багато хто з політиків, у тому числі Голова Верховної Ради Володимир Литвин, висловлює впевненість у тому, що вона пройде в буденному робочому режимі, все-таки не можна виключати й того, що сесія стане розминкою у великих перегонах.
По-перше, опозиція вже заявила про свою готовність до нових акцій протесту, щоб добитися дострокових президентських виборів. По-друге, уряд готує до розгляду у Верховній Раді програму своєї діяльності. І лише її затвердження гарантуватиме прем’єру Віктору Януковичу відносно спокійне життя протягом року. Однак чи готові основні гравці на політичній арені підтримати її в парламенті? На це запитання сьогодні ніхто твердої відповіді не дасть. І не дивно. Бо зміцнення позицій уряду означає ослаблення багатьох майбутніх учасників президентських перегонів. Передусім представників опозиції й лідера блоку «Наша Україна» Віктора Ющенка.
Окрім того, наприкінці роботи другої сесії деякі політики зробили кілька різких заяв, що свідчить про існування певної напруженості в сесійній залі, яка може так чи інак вплинути на хід роботи народних обранців під час третьої сесії. Тож можна стверджувати: спокійного життя очікувати не доводиться. Саме тому й не хочеться висловлювати однозначних оцінок за підсумками заключного пленарного тижня.
