Село Дорогобуж, що в Гощанському районі на Рівненщині, вперше в літописах згадується у 1084 році як центр князівства, де було посаджено одного з онуків Ярослава Мудрого Давида Ігоровича. За часів Київської Русі Дорогобуж був центром Погоринської волості. Однак, як і багато інших поселень, узимку 1240-1241 років воно було зруйноване Батиєм...
Про ті часи нинішнім мешканцям нагадують хіба що залишки фортеці доби Київської Русі, а ще — легенди та перекази, які передаються з покоління в покоління. Це старовинне село час від часу відкриває свої таємниці. Археологічна експедиція, до якої увійшли науковці Рівненського краєзнавчого музею, їх колеги та студенти рівненських вузів — гуманітарного університету та інституту слов’янознавства, була щедрою на відкриття.
— Серед багатьох знахідок — жіночі прикраси із срібла, родовий знак Рюриковичів у вигляді тризуба, — розповідає доцент кафедри всесвітньої історії Рівненського інституту слов’янознавства кандидат історичних наук Богдан Прищепа. — Але найцікавіша річ — свинцеві печатки, які підвішували до документів. Деякі з них — двобічні. З одного боку — зображення святого покровителя князя, з другого — святого покровителя його батька. Відтак по цьому можна було прочитати ім’я та по батькові князя, який написав документ. Судячи з написів, одна з таких печаток збереглася з часів Давида Ігоровича (кінець ХІ — початок ХІІ століття). Інші попередньо датовані ХІІ століттям. Цікаво, що досі на Рівненщині 1975 року було знайдено тільки одну подібну печатку.
Рівне.
