Підсумки минулого політичного року і прогноз на 2003-й коментує народний депутат України Степан ГАВРИШ
— З яким політичним результатом, на ваш погляд, Україна завершила 2002 рік?
— Минулий рік ознаменувався розгортанням політичних перегонів під назвою «президентські вибори». Стартом стали парламентські вибори 31 березня. На жаль, недосконалий закон про вибори привів до парламенту маргинальні, маловпливові політичні групи з різним розумінням національних інтересів та шляхів розвитку України. Це, на мою думку, і лягло в основу нинішньої парламентської кризи.
Рік 2002-й ми прожили в політичних конфліктах, що їх використовують як інструмент у боротьбі за президентський пост. Сьогодні вже можна бачити, як розташувалися на політичному полі України основні гравці. Опозиція досить упевнено зайняла свої позиції і посилила вплив на суспільство. Влада також непогано постаралася, забезпечивши певною мірою своє просування до 2004 року. При цьому зазнавала, хоча й не завжди відчутних, але водночас серйозних ударів від опозиції. Єдиною перемогою влади, як на мене, було створення коаліційного уряду. Але цей ефективний інструмент залишається поки що невикористаним.
Для політичної еліти 2002-й був, імовірніше, роком втрат. Тим часом потенціал демократичних сил, що проявився, дає надію на швидку появу лідерів нації. Сьогодні вони на стартовій позиції. Гадаю, найближчим часом ми дізнаємося, чи відбудеться зміна політичних команд у влади, а чи прийде нова, із сильною програмою розвитку суспільства.
Саме початок процесу зміни політичних еліт я назвав би найважливішим підсумком року, що минув. Адже те, що нинішня українська влада, її конституційна модель є гальмом для прогресу суспільства, зрозуміло всім.
Позитивом року я вважаю і такий очевидний факт, як нагромадження демократичного потенціалу в суспільстві, а головне — ідей, яким належить стати провідними. Я в цьому переконаний. Ми відчули, що громадянське суспільство прокидається і починає усвідомлювати себе повноцінним суб’єктом, а не об’єктом політики, силою, яка намагається впливати на владу. Народ вчиться бути джерелом влади.
Треба також сказати, що влада не знайшла ефективних пропозицій для консолідації нації.
— Як ви оцінюєте для себе особисто підсумки 2002 року?
— Торік було достатньо причин для переосмислення багатьма свого життя в політиці, своїх цілей. Я прийняв для себе кілька рішень.
Перше — залишаючися державником, патріотом, працювати на узгодження протилежних позицій: опозиційних сил і тих, хто взагалі не хоче бачити опозицію собі. Інакше кажучи, іти третім шляхом.
Друге — робити все для вкорінення в суспільстві української національної ідеї, а головне, щоб інтереси України, інтереси народу стали відправною точкою в усіх рішеннях, що їх приймають у найвищих кабінетах влади. Політична еліта може домовитися про нову систему відбору політиків до верхнього ешелону влади, передусім до парламенту. Разом з моїми колегами-однодумцями з депутатської групи «Демократичні ініціативи» маю намір обстоювати таку систему виборів, яка найбільше відповідає умовам суспільства злагоди, чого ми всі прагнемо. Позиції суспільства та влади мають бути єдині.
Третє — не йти у виконавчу владу, а спробувати вибудувати привабливу для людей ідеологію демократичної перспективи України.
— Що чекає на нас нинішнього року?
— Недавній компроміс у парламенті — знакова подія. Не корпоративні інтереси, не політичні декларації, а національні цінності здатні об’єднати владу. Для мене і для депутатської групи важливо, щоб політика була переведена в площину моралі.
Наступний рік буде важкий для України. Не тільки через те, що треба погасити зовнішній борг — понад
1 млрд. доларів. Не тільки через те, що темпи зростання ВВП недостатні для потрібного прогресу — недолугий бюджет не в змозі забезпечити соціальні програми. Рік буде важкий через політичну боротьбу, яка стрімко зростатиме. Опозиція, гадаю, намагатиметься посилити кризу влади і наблизити президентські вибори. Влада — робитиме нові спроби витіснити опозицію з політичного поля і, звичайно, стабілізувати ситуацію, щоб забезпечити наступність режиму. Найважливіше, щоб у цій конкурентній боротьбі не залишилися за бортом інтереси України. Я кажу і про тих, хто прагне якнайшвидших змін системи влади, і про тих, хто намагається зберегти непорушною нинішню. В нас є єдиний вибір — досягнення згоди, підписання пакту політичних еліт.
Хочеться сподіватися, що Україну обминуть біди і катаклізми. Нам тепер так потрібне сприяння сил природи. Щоб ми змогли виростити гарний урожай, зайняти економічні ринки — одне слово, створити умови для нормального життя кожного громадянина, кожної сім’ї. А головне — відчути себе народом, суспільством, політичною нацією. Хочу побажати всім, зокрема й політикам, щоб наша єдність не була заручницею амбіцій тих, хто вважає себе владою.
Інтерв’ю взяла Ольга ДРОЗДОВА.
