Ще один виток перерозподілу власності і узурпації влади

Останнім часом Президент України Леонід Кучма підписав низку указів, які він визначив як такі, що не підлягають опублікуванню, але які серйозно руйнують законодавчу базу держави, створюють незрозумілий гібрид бюджетно-бізнесової державної структури, спотворюють механізм визначеної законодавством приватизації.

Фракція Соціалістичної партії України вважає, що особливу небезпеку для України являє Указ від 17 грудня 2002 року «Про Положення про Державне управління справами». Ним ДУС визначається як спеціальний державний орган і підпорядковується Президентові. Досі існували центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом, як ДПА, СБУ та інші, а нині президент схрестив неконституційного гібрида з державної установи і державного підприємства та наділив його неконституційними повноваженнями. ДУС може створювати підприємства, установи та організації, відчужувати та продавати будинки та приміщення, отримувати фінансування з державного бюджету, а як підприємство — займатися бізнесом. ДУС доручено також самій себе контролювати, здійснювати внутрішній контроль за повнотою надходжень коштів із Держбюджету і їх витрачанням, отже, воно перебирає на себе функції Рахункової палати. ДУС надано право продавати об’єкти державної власності, які дають найбільший прибуток до бюджету, а це позбавляє державу отримувати чималі кошти для підвищення пенсій і зарплат своїм громадянам.

Створення Державного управління справами з підпорядкуванням йому величезної мережі промислових підприємств, Державного лікувально-оздоровчого управління, а тепер і правом захоплення державного майна з інших відомств порушує основне положення статті 116 Конституції України, за якою управління об’ єктами державної власності здійснює Кабінет Міністрів України. Президент порушив положення статті 106 Конституції України, яке дає йому право створювати для здійснення своїх повноважень лише консультативну, дорадчі та інші допоміжні органи і служби, до яких Державне управління справами жодним чином не можна віднести. У такий спосіб ДУС ставлять над урядом. Президент вийшов за межі своїх повноважень, порушивши статті 1, 5, 6, 8, 19, 92, 108, 106, 115 Конституції, указ суперечить Закону України «Про правовий режим майна, що забезпечує діяльність Верховної Ради України».

Такі порушення допущено і в Указі від 22 жовтня 2002 року «Про посилення контролю за виконанням актів Президента України щодо реалізації державної політики у сфері військово-технічного співробітництва», в якому функції конституційного органу — Ради національної безпеки та оборони передають дорадчому органові — адміністрації Президента, а також в Указі від 27 грудня 2002 р. «Про заходи щодо запровадження у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», де фактично дається старт приватизації лікеро-горілчаної та спиртової галузі.

В умовах, коли президент проголосив прозорість діяльності органів влади, щонайменше дивним виглядає приховування від громадян України змісту ухвалених главою держави указів, які стосуються корінних питань функціонування влади і економіки держави. Приховування такого роду інформації засвідчує, що Президент хоче утаїти від народу дії, які руйнують законодавчу і економічну базу держави, фактичну узурпацію ним влади і привласнення функцій, не передбачених Конституцією і законами України, захоплення його оточенням, насамперед главою адміністрації, контролю у сферах, які визначені за конституційними органами влади. За всім цим стоять інтереси кримінальних кланів, серед яких і паралізація політичного життя в Україні, зміна конституційного ладу і пристосування законопорядку до чужих для суспільства цілей.

Соціалістична партія України і її парламентська фракція ініціюють з цього приводу подання до Конституційного Суду і звертають увагу вищого органу законодавчої влади, відповідних парламентських комітетів на необхідність дати правову оцінку цим діям. Вважаємо, що антиконституційні дії Банкової, спрямовані на руйнування законодавчої і економічної бази суспільства, узурпацію всієї влади, мають дістати належну відсіч Верховної Ради, українського суспільства.

14 січня 2003 року.