В Україні є 785 громадських об’єднань національних меншин, 32 з них мають всеукраїнський статус. Згідно з постійним моніторингом Держкомнацміграції, в нашій державі — безконфліктний, інтегративний тип розвитку міжетнічної взаємодії.

Перед Новим роком відбулася всеукраїнська нарада керівників національно-культурних товариств. Нараду проведено завдяки підтримці Асоціації національно-культурних об’єднань України (голова — народний депутат О. Фельдман). Цей представницький форум став новим етапом в реалізації державної етнонаціональної політики, збереженні культурно-етнічної ідентичності, гармонізації міжнаціональних відносин.

Для цього в Україні закладена політико-правова база. Верховною Радою ратифіковано Рамкову конвенцію про захист національних меншин, що стала частиною національного законодавства. Кроком до міжнародних стандартів у цій сфері має стати ратифікація Європейської хартії регіональних мов або мов меншин.

Ці проблеми — під особливою увагою Президента України. Виняткове значення має його розпорядження «Про заходи щодо підтримки діяльності національно-культурних товариств». На його реалізацію Кабмін затвердив Комплексні заходи розвитку культур національних меншин та Заходи щодо державної підтримки збереження культурної спадщини кримських караїмів і кримчаків. Працюють міжурядові двосторонні українсько-німецька, українсько-угорська, українсько-румунська та українсько-словацька комісії з забезпечення прав національних меншин. На часі створення українсько-молдавської й українсько-польської змішаних комісій.

Для ефективної взаємодії з владою при Президентові України є Рада представників громадських організацій національних меншин. При Держкомнацміграції створено дорадчо-консультативний орган з керівників всеукраїнських громадських організацій. Подібні органи є й при облдержадміністраціях.

З держбюджету й місцевих бюджетів на користь національно-культурних товариств виділено майже 1,5 млн. гривень. Держава підтримує 36 центрів культури, будинків народної творчості, 1166 національних аматорських художніх колективів. Видаються 169 назв періодики, 46 з яких мають загальнодержавну сферу розповсюдження. При цьому 28 видань виходять мовою певної національної меншини (шість із них — додатки до «Голосу України». — Ред.). Національно-культурні товариства є засновниками спільних періодичних видань — «Наша Батьківщина» та «Форум націй». Понад 500 книг за 10 років випустила Головна спеціалізована редакція літератури мовами національних меншин. Є розгалужена мережа загальноосвітніх навчальних закладів, недільних шкіл (педагогів для них готують 15 вузів і приватні навчальні заклади).

Отже, позитиви незаперечні. Проблем також вистачає.

Актуальним залишається практичне виконання відповідних указів та розпоряджень. Приміром, не виконується розпорядження Президента про відкриття в Києві Центру культур національних меншин України. Є проблеми з удосконаленням правової бази. Потрібні і нові закони, і зміни до існуючих. Маю на увазі базовий Закон «Про національні меншини в Україні», який слід привести у відповідність з Конституцією України, міжнародно-правовими стандартами. Потрібен і закон про державну етнонаціональну політику України, що є у проекті.

Ознакою законотворчості має стати тісна співпраця Держкомнацміграції з комітетами, фракціями ВР, окремими народними депутатами, залучення їх до проведення фахової експертизи певних законопроектів, публічне обговорення цих документів.

Для цього при Комітеті ВР з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин створена спільна робоча група з підготовки нової редакції Закону «Про національні меншини в Україні». Започатковуємо практику спільних засідань комітету і Держкомнацміграції.

Вага етнополітичних процесів у житті України зростає, тож варто зосередитись на виробленні таких моделей міжетнічної взаємодії, щоб ці процеси були керовані і мали позитивний вплив на розвиток суспільства.

Наш комітет у своїй стратегії, з огляду на інтеграцію України в євроатлантичні структури, співпрацюватиме з міжнародними організаціями. Тому дуже важливою є масштабна робота з моніторингу забезпечення прав національних меншин, проведена у шести областях України за ініціативи Уповноваженого ВР з прав людини при підтримці ОБСЄ. Рекомендації експертів врахуємо у планах роботи комітету 2003 року. Особисто для мене вкрай важливі ділові зустрічі з керівниками підрозділів облдержадміністрацій і національно-культурних товариств. Вони, як ніхто, знають стан справ і мають перевірені життям практичні пропозиції.

Україна поліетнічна держава, і це добре відчуваєш в її святах. Нещодавно святкували Хануку, трохи раніше  — Рамадан, далі Різдво Христове, а Новий рік зустріли всі разом. І в Новому році я хочу побажати всім з новою енергією взятися за здійснення наших мрій заради громадянської злагоди.

Геннадій МОСКАЛЬ,голова Держкомітету у справах національностей та міграції.